Основні соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Все частіше і частіше ми чуємо про здоровий спосіб життя по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на сторінках газет і журналів. Чому ж стільки уваги приділяється цьому питанню? Причин доволі багато. Цілий ряд факторів несприятливо впливає на наше здоров’я: емоційні і фізичні перевантаження, гіподинамія, надлишкове і незбалансоване харчування, складна екологічна ситуація, що склалася в багатьох регіонах нашої країни, поширення шкідливих звичок, нераціональна організація побуту. Разом з тим існує багато можливостей ослабити несприятливі впливи, зберегти і зміцнити своє здоров’я.

Продумана система фізичного виховання, чітке дотримання норм гігієни важливі у будь-якому віці. Однак у переломні моменти розвитку, коли організм не живе «спокійним життям», свідоме ставлення до складнощів, які він відчуває, і постійне прагнення не поглиблювати ці складності, а навпаки, зробити їх менш помітними – все це набуває особливого значення. Усі ми хочемо, щоб внутрішній світ, духовний склад наших дітей, що дорослішають, був багатим і глибоким. Але по-справжньому це можливо лише тоді, коли «дух» і «тіло» перебувають у гармонії. Досягненню цієї мети і сприяють заходи фізичного виховання і гігієни у відповідності до завдань виховання особистості.

Виховання дбайливого ставлення до власного здоров’я, так само як і виховання моральних якостей, вмінь адаптуватися у соціумі слід починати з дитинства.

Фахівцям у сфері педагогіки відомо, що саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтерес та уявлень. Саме у дитячому та підлітковому віці в людей формуються основні життєві норми, цінності та установки. Таким чином можна зробити висновок, що особлива педагогічна увага повинна приділятись формуванню здорового способу життя, починаючи з дошкільного та молодшого шкільного віку.

Про основні проблеми у цій сфері свідчать дані Міністерства освіти і науки України, які вказують на те, що різні порушення статури виявлено у більшості учнів шкіл, у багатьох спостерігались відхилення від норм у серцево-судинній системі, неврози. Багато учнів відстають у навчанні, основною причиною цього, на думку науковців, є погіршення стану здоров’я, слабкий фізичний розвиток, зниження імунітету до захворювань. Зокрема, було зроблено висновок, що стан здоров’я дітей та підлітків України поступово погіршувався протягом останніх 10-15 років і на цей час опинився на рівні, котрий у перспективі загрожує існуванню здорової нації.

Систематизувавши чинники, що впливають на погіршення здоров’я, підвищення захворюваності, інвалідності і смертності дітей та молоді України, можна виокремити такі найважливіші:

- відсутність педагогічної та соціальної діяльності щодо запобігання нещасним випадкам;

- незадовільний стан здоров’я вагітних і дівчаток – майбутніх матерів, поширення серед них гінекологічних захворювань;

- поширення гострих кишкових інфекцій з причин нехтування основними санітарно-гігієнічними нормами;

- зменшення можливостей природного фізичного розвитку і послаблення роботи з масового фізичного виховання;

- незадовільний стан статевого виховання, наслідком чого є небажана вагітність і венеричні хвороби;

- слабка ефективність традиційних методів протидії поширення ВІЛ/СНІДу і хімічних залежностей – тютюнової, алкогольної, наркотичної, токсикоманії.

Більшість чинників значною мірою пов’язані зі способом життя дітей і молоді, соціальними складовими вітчизняних реалій. Тому найбільш ефективним шляхом позитивного впливу буде використання засобів з арсеналу системи формування здорового способу життя у тих напрямках діяльності, що визначають наведенні чинники.

Аналіз сучасної наукової літератури дав можливість узагальнити причини, що негативно впливають на формування здорового способу життя молоді, зокрема такі:

- нездоровий, а нерідко й асоціальний спосіб життя батьків, відсутність родинного виховання;

- обмежені матеріальні можливості дітей, молоді і дорослих;

- недосконалість профілактичної роботи в системі охорони здоров’я;

- недосконалість навчально-виховної діяльності в системі освіти;