Основні соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Педагогіка: історія і сьогодення » Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків » Основні соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Сторінка 5

Зусиллями одних медиків тут, очевидно, не обійтись. Добитися реальних успіхів можна лише у тому випадку, якщо на допомогу лікарям прийдуть вихователі, педагоги і насамперед – батьки.

Але чи можуть звичайні люди, які в переважній більшості своїй не мають до медицини ніякого відношення, створювати умови для здорового розвитку дітей?

Перш, ніж відповісти на це питання звернемося до історії древньої Спарти, пригадаємо, як виховувались у ній майбутні воїни. У рідній домівці, у колі сім’ї вони, ці майбутні воїни, перебували мало. З семи років хлопчиків переселяли у свого роду військові табори, де разом зі своїми ровесниками під керівництвом досвідчених, мудрих спартанців починали проходити сувору фізичну підготовку. Складні гімнастичні вправи, військові ігри, загартовування, проста, ненадмірна їжа, аскетичний побут – в таких умовах хлопчики, а пізніше вже юнаки, перебували довгі роки. І не було в ті часи більш витривалих, сильних, умілих воїнів, ніж у древній Спарті.

Багато що у спартанському стилі виховання як такому для нас неприйнятне. Упор лише на фізичний розвиток, раннє відлучення від сім’ї навряд чи будуть сприяти гармонійному формуванню підростаючого покоління.

Але не випадково спартанське виховання стало настільки широковідомим. Адже по суті, якщо відкинути крайнощі, спартанська держава створювала для юнацтва оптимальний здоровий спосіб життя, який, змолоду загартовуючи людський організм, якомога краще забезпечував нормальне функціонування й саморегуляцію всіх його систем, робив їх стійкими до всіх можливих перевантажень.

Сьогодні, коли так стрімко наростає темп життя, коли невмолимо множиться кількість зовнішніх подразників – шум, надмірний, перенасичений потік інформації, перенаселеність великих міст, коли цивілізація на кожному кроці готує для кожного з нас численні стресові ситуації, формування здорового способу життя, який мобілізовував би природні резерви людського організму, стає чи не найголовнішим, насущним загальним завданням.

І хто, як не батьки, педагоги, вихователі покликані взяти саму активну участь у вирішенні цієї проблеми! Хто, як не вони, може забезпечити для дітей раціональне харчування, залучити їх до спорту, уберегти від шкідливих звичок, навчити правилам гігієни і, головне – налаштувати самих дітей так, щоб вони і без підказок і нагадувань дорослих прагнули жити розумно, правильно, не на шкоду, а на користь своєму здоров’ю, щоб вони усвідомлювали те, що і сьогоднішнє і все їхнє майбутнє життя, вся їх професійна, суспільна, сімейна дієздатність будуть залежати від того наскільки вони здорові.

Отже, для збереження і зміцнення здоров’я людини, подовження її активного життя важлива роль належить профілактиці здорового способу життя. Особливістю такої профілактики є активне, свідоме ставлення до збереження свого здоров’я, а для цього потрібно, щоб кожна людина була обізнана з оздоровчими ефектами фізичної культури і спорту, з санітарною культурою, гігієною, насамперед особистою, додержувала гігієнічних правил, а також усвідомлювала масштаби негативного впливу на людський організм шкідливих звичок.

У складних процесах взаємодії людини із соціальним середовищем центральною проблемою є забезпечення умов для повноцінного соціального розвитку особистості, що насамперед передбачає формування відповідального ставлення як до власного здоров’я, так і до здоров’я інших людей. Під соціально-педагогічними умовами ми розуміємо сукупність зовнішніх обставин і внутрішньоособистісних мотивацій, що забезпечують досягнення поставленої мети.

Учені називають такі умови, спрямовані на самовдосконалення особистості:

- розвиток самосвідомості, світогляду;

- формування системи морально-психологічних настанов (воля, контроль, свідома саморегуляція, внутрішнє духовне життя);

- формування особистісних ідеалів і життєвих планів (А. В. Меренков);

- систематичність і послідовність роботи над собою (В. І. Войтко);

- домінантний розвиток морально-духовних функцій особистості (С. С. Пальчевський);

- наявність суперечностей між «Я»-ідеальним і «Я»-реальним (Є. Ільїн);

- розвиток уміння володіти собою, орієнтуватися в своїх думках, вчинках, діяльності (А. А. Гусейнов);

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Мета, завдання, засоби фізичного виховання в дошкільних установах
Система фізичного виховання в дошкільних установах є єдністю мети, завдань, засобів, форм і методів роботи, направлених на зміцнення здоров'я і всебічний фізичний розвиток дітей. Вона одночасно є під ...

Перелік напрямів та кваліфікацій підготовки фахівців з вищою освітою
У Норвегії є близько 170 "регульованих" професій, практика, яких контролюється законом . Якщо ви хочете працювати в одній з цих професій, ви повинні отримати визнання Вашої професійної квал ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net