Експериментальне вивчення та перевірка соціально-педагогічних умов формування відповідального ставлення учнів до власного здоров’я

Педагогіка: історія і сьогодення » Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків » Експериментальне вивчення та перевірка соціально-педагогічних умов формування відповідального ставлення учнів до власного здоров’я

Сторінка 3

Тип мотивації, в якому мотиваційний коефіцієнт (Ім) має найбільше значення, є для оптанта домінуючим. Якщо якомусь типу мотивації відповідає мотиваційний коефіцієнт від 5 до 3, то це свідчить про його особистісну значущість для оптанта; від 2,9 до 2,6 – тип мотивації не дуже значущий; від 2,5 до 0 – зовсім не значущий. Отримані значення Ім ранжуються для кожного оптанта та робиться висновок про його провідні мотиви збереження власного здоров’я.

Після опрацювання даних опитування отримано такі результати:

- група А: у 12 учнів (60 %) переважають мотиви привабливості, у 4 (20 %) – мотиви задоволеності, у 3 (15 %) – мотиви обов’язковості, у 1 (5 %) – мотиви відповідальності;

- група В: у 10 учнів (50 %) переважають мотиви привабливості, у 5 (25 %) – мотиви задоволеності, у 3 (15 %) – мотиви обов’язковості, у 2 (10 %) – мотиви відповідальності;

- група С: у 10 учнів (50 %) переважають мотиви привабливості, по 4 (20 %) – мотиви задоволеності і мотиви обов’язковості, у 2 (10 %) – мотиви відповідальності;

Узагальнені результати анкетування показано на рис. 2.1.1.

Рис. 2.1.1. Результати діагностики провідних мотивів за анкетою

«Вивчення мотивації підлітків щодо ведення здорового способу життя»

Отримані результати свідчать про те, що для оптантів кожної з груп у веденні здорового способу життя переважають мотиви привабливості, мотиви задоволеності й обов’язковості розподіляються приблизно порівну, а мотиви, що характеризують міру відповідальності, є найменш значущими.

Типи мотивації можуть зустрічатися в різних сполученнях, оскільки основу поведінки будь-якої людини завжди складають декілька мотивів.

Для отримання попередніх даних про негативні тенденції в розвитку функціонального стану учнів старших класів використовувались діагностичні методики з проведенням паралельного аналізу змін, що спостерігались у поведінці підлітків.

Спочатку було проведено опитування за узагальнюючою суб’єктивною методикою САН, або тестом диференційної самооцінки стану. Його назва являє собою абревіатуру трьох основних груп симптомів: С – самопочуття, А – активність, Н – настрій. Кожна група містить по десять пар полярних ознак, рівень прояву яких може бути оцінений за 7-бальною шкалою (від –3 до +3). Усереднені за групами симптоми оцінки самочуття, активності і настрою, а також їх співвідношення між собою служать показниками функціонального стану (додаток Д).

Як показали обширні дослідження оптимального робочого стану у підлітковому віці, суб’єктивні оцінки за цим тестом наближаються до таких значень: С=5,4; А=5,0; Н=5,1. При втомленні зменшуються значення показників самопочуття і активності, в той час як оцінки настрою можуть залишатися на тому ж рівні. У станах емоційної напруженості виражено знижуються показники самопочуття і настрою, при цьому спостерігається також явна нестабільність оцінок у короткі періоди часу.

Результати опитування наведено в табл. 2.1.2.

Таблиця 2.1.2

Узагальнені результати опитування учнів старших класів за методикою САН

№ з/п

П о к а з н и к и

Г р у п и

А

В

С

1.

Самопочуття (С)

2,8

3,3

1,9

2.

Активність (А)

3,9

2,8

3,7

3.

Настрій (Н)

4,0

3,9

3,9

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Історичний розвиток університетів Італії
Італійські університети розмножувалися методом брунькування. Перший університет у Європі був відкритий у Болоньї в 1088 році, за чотири сотні років до відкриття Колумбом Америки. Фактично він став пр ...

Загальна характеристика ігрової діяльності молодших школярів
Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах. Аналіз надбань педагогічної науки двох попередніх століть засві ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net