Згідно результатів проведеної діагностики в рамках даного дослідження нами розроблено програму формування відповідального ставлення старших підлітків до власного здоров’я, метою впровадження якої є сприяння усвідомленню учнями важливості дотримання норм здорового способу життя, стимулювання набуття теоретичних знань й опанування практичних способів дій у формуванні здорового способу життя. Програма включала такі складові:
1) робота з учнями:
- заходи з профілактики здорового способу життя (розповсюдження пам’яток, листівок, демонстрування кінофільмів, організація куточка здоров’я тощо);
- впровадження в навчальний процес елементів пропаганди фізичної культури, спорту, інтеграція знань про здоровий спосіб життя в базові дисципліни;
- позакласні заходи (класні години, бесіди, спортивні свята, вікторини тощо);
- робота гуртків, факультативів;
- індивідуальна робота (відвідування учнів удома, з’ясування гігієнічно-виховних проблем, надання допомоги);
- тренінг;
- забезпечення повноцінного харчування дітей у школі;
2) робота з батьками:
- індивідуальна робота;
- залучення батьків до організації і проведення спортивних заходів, тижня здоров’я;
- організація спільного дозвілля (туризм, спорт тощо);
3) робота з педагогічним колективом:
- семінар з проблем створення здоров’язберігаючого середовища в навчальному закладі;
- раціональна організація процесу навчання (складання розкладу занять, планування позакласних заходів з урахуванням оптимальних режимів занять і відпочинку).
Найбільш радикальний шлях виправлення (корекції) або попередження (профілактики) несприятливих функціональних станів полягає в усуненні об’єктивних причин їх виникнення.
Основними напрямками оптимізуючих заходів об’єктивних причин є такі:
- раціональна організація процесу навчання;
- удосконалення засобів навчання;
- забезпечення оптимальних режимів занять і відпочинку;
- розробка раціональних форм чередування занять;
- оптимізація робочого місця (класного, домашнього) й засвоєння правильної робочої пози;
- нормалізація мікроклімату, рівня освітлення, шуму в навчальних приміщеннях;
- формування сприятливого соціально-психологічного клімату в учнівському колективі.
Для вирішення цих питань вчителі, шкільний психолог і шкільний лікар повинні перебувати в постійному контакті. При цьому особлива увага має приділятись дітям, які страждають хронічними захворюваннями.
Отже, переконавшись в наявності у дитини шкідливих звичок чи відхилень у поведінці, шкільний лікар, психолог і педагог налагоджували контакт з батьками, сприяли встановленню психогігієнічного режиму вдома. По відношенню до сімей, де нерідко трапляються сімейні конфлікти, застосовувались спеціалізовані заходи сімейної психотерапії.
З метою закріплення педагогічних знань батьків класними керівниками для них були розроблені «Пам’ятки».
Загалом робота вчителя, шкільного психолога і лікаря проводилась за такою схемою: спостереження за цими учнями, періодичні огляди лікарем у разі звернення, групові тренінги, а також індивідуальні психогігієнічні консультації. Одночасно було проведено виховні заходи, що включали цикл лекцій і бесід для всіх учнів.
Особливості фізичного розвитку і підготовленості
міських і сільських школярів Львівської області
Диференційований підхід до фізичного виховання дітей шкільного віку в різних клімато-географічних і соціальних умов повинен здійснюватися з врахуванням їх фізичного розвитку, функціонального рівня ка ...
Зміст та особливості позашкільної роботи
Зміни в економіці, ідеології, політиці, моралі нашого суспільства потребують нових підходів до організації позакласної діяльності дітей. Відомо, що у позашкільній діяльності особливо яскраво розкрива ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>