Статистичні дані релігійних організацій

Сторінка 4

- віруючі, невіруючі та невизначені щодо віри громадяни України у абсолютній більшості або взагалі не цікавляться питанням про розкол між Церквами Київської християнської традиції, або не мають власної позиції щодо відповідності розколу Церков інтересам віруючих та держави;

Таблиця 2

Ставлення до розколу Церкви Київської християнської традиції серед невіруючих та віруючих різних конфесій, у %

Чи відповідає розкол Церкви Київської християнської традиції інтересам українських віруючих та держави?

Рівні релігійності та конфесійна належність

В основному відповідає

В основному не відповідає

Не визначились

Взагалі не цікавляться цим питанням

Всі громадяни

8,2

29,6

32,0

30,2

- абсолютна більшість віруючих всіх релігійних конфесій в повній чи значній мірі задоволена можливостями відвідування храмів, вивчення Святого Письма (Біблії, Нового Завіту, Корану, Тори тощо);

- домінуючою позицією в оцінці державно-церковних відносин є оцінка “нейтральна”, тобто громадяни вважають, що українська держава не втручається в життя церков, а церкви – в життя держави. Такої думки дотримується більше половини віруючих всіх релігій та конфесій та майже половина невіруючих та конфесійно невизначених віруючих;

- серед пропозицій щодо релігійної діяльності церков в школах та інших навчальних закладах (запровадження в школах викладання Закону Божого, Християнської етики в якості предметів обов'язкового циклу, заснування релігійними організаціями загальноосвітніх шкіл, які утримуються за рахунок церкви та платного навчання, заснування університетів всіх рівнів релігійними організаціями) переважають прихильники над супротивниками;

- якщо за п'ятибальною шкалою розглядати рівень впливу різних суспільних груп на суспільну свідомість, то за оцінками всіх громадян найбільший вплив справляють журналісти та працівники ЗМІ (від п'яти балів – дуже значно впливають до одного балу – дуже мало впливають) – 3,54 бали, далі йде духовенство (священики) – 3,17 балів, вчителі та викладачі – 3,02, політики – 2,97, письменники, діячі культури – 2,80. І найменший вплив на суспільну свідомість справляють бізнесмени (підприємці) – 2,67 бали впливу;

- майже половина нинішніх віруючих України усвідомила віру в Бога ще в дитячому, дошкільному чи шкільному віці, десята частина віруючих не можуть однозначно вказати вік релігійного самоусвідомлення, близько п'ятої частини усвідомили свою віру в Бога в роки молодості (18-30 років) і майже п'ята – в зрілому віці (30-60 років);

- у громадській думці вже склалась впевненість у позитивній ролі релігії та церкви в формуванні громадської злагоди та зменшенні соціальної напруги в суспільстві. Тобто, громадяни не бачать прямого зв'язку між міжнаціональними відносинами та розвитком релігії і церкви;

- більшість всіх громадян (при невеликій кількості невизначених) дотримується думки, що церкви взагалі не повинні займатись політичною діяльністю;

- переважна більшість громадян всіх регіонів України або малоінформована щодо різних напрямків соціальної допомоги і благодійної діяльності церков, або вважає, що така робота майже не помітна;

- тільки трохи більше десятої частини громадян в Україні сьогодні вважають, що релігія та церква не відіграють практично ніякої ролі у зміцненні традицій та моралі в українському суспільстві. Абсолютну більшість серед них складають невіруючі, невизначені щодо віри та позаконфесійні віруючі.

Поліетнічність України сприяла розвитку в ній і багатоконфесійності. Різні культурні об’єднання національних меншин починають сприяти розвитку у нас специфічно їхніх конфесій. Активізувалося німецьке лютеранство, корейський і бурятський буддизм, кримо-татарське мусульманство, караїмство та ін. В 1988 році виходить з підпілля Українська греко-католицька церква. В лютому 1989 р. заявила про себе Українська автокефальна православна церква. Наступив період не лише повернення культових споруд різним конфесіям, а й розгорнулося будівництво ними біля двох тисяч нових.

В 1991 році в Україні вже діяло 12962 релігійних громад. На цей час почали свою діяльність й нові, як для неї і її історії, течії, зокрема Товариство свідомості Крішни, буддисти, Велике Біле Братство, РУНВіра, Церква Повного Євангелія, бахаї, мормони, караїми, пресвітеріани, І П Ц, даоси та ін. В 1991 році в Україні було вже 24 громади харизматичного напряму

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Соціально-педагогічні основи виховання
Соціально-педагогічна концепція теорії виховання як соціального процесу знайшла свою експериментальну апробацію в дослідженнях і в соціально-педагогічному (а також і в соціально-андрагогічному, тобто ...

Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net