Екологічна освіта молодших школярів

На сучасному етапі Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року затверджена система екологічної освіти і виховання. Виховання екологічної культури як складової загальної культури особистості зафіксовано в Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХI століття", у Концепції національного виховання.

Загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна й найважливіша роль в екологічній освіті й вихованні учнівської молоді. Це – основна ланка, оскільки не всі її випускники зможуть одержати вищу освіту. Мета загальної середньої освіти – формування особистості з новим, егоцентричним типом мислення й свідомості, високим рівнем екологічної культури.

Завдання цієї освіти – сформувати систему знань, поглядів і переконань учнів, які забезпечуватимуть громадську відповідальність за стан навколишнього середовища як основу існування держави, готовність його поліпшувати шляхом прийняття необхідних екологічно грамотних рішень на основі нового стилю мислення і життя в злагоді з природою. Ця провідна ідея має розвиватися на всіх рівнях загальної освіти.

Ефективним засобом формування екологічної культури є екологізація шкільної освіти, яка передбачає включення екологічних аспектів, що пов`язані з основним матеріалом, до складу практично всіх навчальних дисциплін. В основу процесу екологізації повинні бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи.

Пріоритетом загальної середньої екологічної освіти є особистісна орієнтація, що передбачає створення таких умов, за яких природа стає особистісною цінністю для кожного школяра. Такий підхід реалізується на трьох ступенях відповідно до віку дітей, обсягу та рівня їхніх знань і досвіду, психологічних особливостей.

У загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня (1 – 3(4)-ті класи) забезпечуються:

набуття елементарних знань про природу та взаємозв`язки в ній, взаємодію і взаємовплив людини та природи;

усвідомлення погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистості причетності до екологічних проблем;

розвиток ціннісного становлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості;

формування здорового способу життя на навичок екологічно доцільної поведінки.

Виховання дітей відбувається в процесі бесід, ігрової діяльності, читання художньої літератури: міфів, казок, - перегляду дитячих конкурсів і фестивалів тощо з урахуванням вікових потреб та можливостей. Більш ефективним виховання є за умови безпосереднього перебування в природному середовищі.

Реалізація завдань і мети екологічної освіти в сучасній школі будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи, - взаємозв’язку теоретичних знань з практикою діяльністю учнів у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодією суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми, польові табори тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби та ін.); поєднання класної, позакласної і позашкільної природоохоронної роботи.

Особлива роль щодо цього відводиться предметам природничого й географічного циклів, які відкривають перед дітьми світ рослин, тварин, усього довкілля. Естетичний цикл предметів розкриває гармонію, неповторну красу природи, вплив її на виховання людини.

"Гадаємо, - писав В. Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо."

Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. "Дітей, що не вміють ще ходити, - писав Г.Ващенко, - треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи."



Використання комп’ютерної техніки у процесі навчання молодших школярів
Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у всьому світі наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосува ...

Дослідження психологічних чинників школярів з метою профорієнтації
Вибір професії. Яким величезним сенсом наповнена, здавалося б, звична словосполука, скільки в цьому приховано емоцій, тривог, очікувань, проблем! Ким стати? Це питання задавало, задає і задаватиме бу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net