Особливості та класифікація методів інтерактивного навчання

Сторінка 1

Залежно від формування системи знань, умінь і навичок методи активного навчання поділяють на дві групи: не імітаційні та імітаційні.

Імітаційні методи передбачають, як правило, надання учням професійних умінь і навичок і пов’язані з моделюванням ігрової ситуації. Їх розподіляють на не ігрові та ігрові, в залежності від тих умов, в яких працюють учні, від ролі, що вони виконують, від рольових зв’язків, встановлених правил, наявності елементів змагання при виконанні завдань.

Методи активного навчання можуть бути використані на різних етапах навчання і при первинному оволодінні знаннями, при їхньому закріпленні й удосконаленні, при формуванні умінь і навичок. Так, наприклад, на етапі первинного оволодіння знаннями для активації учнів учитель може використовувати проблемну лекцію, евристичну бесіду, навчальну дискусію, пошукову лабораторну роботу, самостійну роботу з книгою, з навчальною програмою. Для удосконалення і систематизації та формування умінь використовуються такі методи, як рішення ситуаційних задач, їх аналіз і проведення рольових ігор.

Навчання практикою дії (70% засвоєння) – це рольові ігри чи програвання різноманітних ситуацій, коли учням пропонується уявити себе в тій чи іншій ролі при вирішенні певної життєвої ситуації. Розігрування ролей, рішення ситуативних задач допомагає учням проаналізувати свої почуття, думки і дії в незвичайні ситуації. Методично правильно організована гра проходить дуже захоплююче і дає, як правило, цікавий матеріал для обговорення.

Виступ у ролі вчителя (90% засвоєння). Учень, що сам навчає своїх однолітків, засвоює 90% знань. На основі цього можна сформувати методичне кредо вчителя. Його назвали “сходами” методів активного навчання:

1. Те, що учень чує, він забуває.

2. Те, що він чує і бачить, – запам’ятовує.

3. Те, що він чує, бачить і про що задає питання, сприяє придбанню знань, умінь і навичок.

4. Всім, чому він навчає інших, він опановує.

5. Те, чим учень оперує, змінює його.

Вчитель, який разом з учнями буде “підніматися сходами знань”, використовуючи різноманітні методи навчання, може домогтися значних результатів в організації пізнавальної діяльності школярів, сприяючи глибокому осмисленому придбанню учнями знань.

Рівень емоційної напруженості досягається в ділових іграх. Ділова гра виникла як управлінська імітаційна гра у ході якої учасники виконують роль урядовців, на основі аналізу заданої ситуації обирають рішення. Гра забезпечує досягнення сукупності навчальної і виховної мети, оскільки являє собою колективну діяльність.

Розігрування ролей - більш простий, ніж ділова гра, метод активного навчання, що потребує менших витрат часу і сил на розробку і проведення занять. Цей метод сприяє досягненню гарних результатів при аналізі окремих багатоцільових задач, рішення яких досягається шляхом винайдення компромісу між учасниками, що мають різні рольові цілі.

Методи активного навчання сприяють розвитку мислення, пізнавальних інтересів і здібностей, формуванню умінь і навичок самоосвіти. Однак варто пам’ятати, що їхнє використання потребує значних витрат часу. Саме тому важко переорієнтувати весь навчальний процес та застосування цих методів навчання, а тому разом з ними варто використовувати і традиційні методи.

Вибір методу обумовлюється специфікою змісту навчання, загальними цілями навчання, особливостями складу учнів, часом, відведеним на вивчення навчального матеріалу, наявністю засобів навчання, що має у розпорядженні вчитель.

Уміння вибирати з існуючих окремо методи такі, що не просто збагатять учнів знаннями, а готуватимуть їх до активної і творчої праці, є сьогодні на наш погляд, одним з основних критеріїв педагогічної майстерності.

Я вважаю, що успіху в організації пізнавальної діяльності школярів можна досягти шляхом всебічного впливу всієї системи методів навчання на пізнавальну діяльність учнів, починаючи з розвитку їх чуттєвого сприйняття, образного і теоретичного мислення, мови, пам’яті, емоцій, прагнень. І робити це необхідно на всіх етапах навчання, використовуючи форми навчання, їх структуру, систему методів .

Головний задум удосконалення навчання – поєднати до-сягнення прогресивної педагогічної думки з практикою.

Головне удосконалення процесу формування систем понять полягає у тому, щоб спираючись на сучасну технологію навчання, прискорити засвоєння важливих систем понять курсу біології, суттєво підвищити якість навчання, вироблення цілісно – орієнтувальних та операційних основ понятійно – теоретичної діяльності учнів, розвиток їхнього творчого мислення. Мета інтенсифікації повинна досягатися при мінімально необхідних затратах часу, засобів, зусиль.

Страницы: 1 2 3 4



Значення використання музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор та індивідуальної роботи з дітьми із психофізичними порушеннями
Музикотерапія – являє собою метод, який використовує музику в якості засобу корекції. Музикотерапія передбачає, як цілісне, так і ізольоване використання музики в якості основного і провідного фактор ...

Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»
Початковій школі належить провідна роль у формуванні екологічної культури та свідомості майбутнього громадянина. Основні риси характеру людини закладаються саме в дитячому віці, і безпосереднє спілку ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net