Особливості та класифікація методів інтерактивного навчання

Гра, як метод підготовки учнів до вивчення нового – це інструмент розв`язування суперечностей між характером мотивації, пізнавальною спрямованістю особистості та об`єктивною необхідністю оволодіння новими знаннями, між сприйняттям явищ та усвідомлення їх як наукових фактів, між знаннями, що мають учні і тими, що повинні бути, між усвідомленням одиничного і загального, елементарного та систематичного. Ігри – це методи, що стимулюють вплив змісту навчання, інтерес до навчання, конкретизують і закріплюють засвоєне .

Навчальна ігрова діяльність як метод навчання відповідає актуальним завданням методики, дидактики, психології та педагогіки, які намагаються оптимізувати навчальний процес. Навчальна гра має таку ж структуру, що й усяка інша навчальна діяльність, тобто включає в себе мету, засоби, процес гри та результат.

На наш погляд ігровий метод – це спосіб ігрової взаємодії педагога й учня, що забезпечує досягнення мети навчання. Ми вважаємо, що ігровий метод навчання – це спосіб спрямованої міжособової взаємодії учня та педагога, за якого в умовній обстановці вирішується завдання навчально-виховного процесу.

Ділові ігри – ефективний і досить поширений метод розв`язання навчальних завдань, що має синтетичний характер і включає набір процедур. Це багатошарові інтерактивні процедури, що імітують динаміку процесу у стислому вигляді та охоплені зворотнім зв`язком. Важливим моментом є принцип рольової взаємодії. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання вбачає у них можливість ефективної організації взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їхнього спілкування з елементами змагання, без посередності, інтересу. Гра – творчість і праця. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвиваються увага, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі .

Дидактичні ігри добре уживаються із “серйозним” навчанням. Включення їх у заняття робить процес навчання цікавим, створює в учнів бадьорий, робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Ігрові дії підтримують і посилюють інтерес учнів до предмета. Дидактична гра – могутній стимул розумового розвитку учнів, метод навчання, виховання. Вона не є діяльністю, що приносить задоволення заради задоволення, а є видом перетворюючої діяльності у тісному зв`язку з іншими видами навчальної роботи.

У терміні “дидактична гра” підкреслюється її педагогічне спрямування, відображається всебічність застосування. Використання дидактичних ігор є важливим методом інтенсифікації навчальної діяльності учнів. Ігрова діяльність сприяє створенню пізнавального мотиву, посилює увагу до змісту матеріалу, підсилює працездатність, почуття відповіда-льності за успіхи у навчанні всього колективу та кожного учня. Процес гри, її наслідки, примушують замислитись деяких учнів над недоліками у знаннях та шляхами їх ліквідації.

У дидактичних іграх виробляються автоматизм дії, серйозне ставлення до предмету, реалізуються ідеї співробітництва, змагання, самоврядування, виховання через колектив, залучення учнів до творчості, виховання відповідальності кожного за навчання та дисципліну. У ході дидактичної гри учаснику необхідно максимально мобілізувати знання, досвід, уяву. Справа не зводиться лише до механічного використання програмового матеріалу. У процесі гри виробляється вміння думати, системно шукати нові ідеї. Гра вимагає щоб її учасники віддавали їй свою енергію, розум, витримку, самостійність. Вона стає напруженою роботою і через добровільні зусилля веде до задоволення.

Дидактична гра – приклад універсальної діяльності, оскільки містить у собі багато якостей інших видів діяльності. Вона знімає втому після довгого сидіння на заняттях, які потребують інтелектуального напруження, впливає на формування особистості, сприяє психологічному розвитку – виховує навички колективіста, розвиває організаторські здібності, у грі народжуються взаємоповага, чесність, порядність. Гра допомагає розвивати допитливість, тренує пам`ять, увагу, вміння не лише дивитися, а й бачити, логічно мислити.

Вчені – психологи виділили такі психологічні функції ігор:

-усвідомлення дій (С. Рубінштейн);

-встановлення суб`єкт – суб`єктних відносин (Хоманс, Лафт);