Застосування біолого-екологічних дослідів для формування екологічної культури учнів

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання методів інтерактивного навчання біології в навчальному процесі » Застосування біолого-екологічних дослідів для формування екологічної культури учнів

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв’язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природничого оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних. Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів.

Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду, який не можливий без використання наукових колекцій, гербаріїв тощо. Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо.

Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в “чистому вигляді”, а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним.

Зокрема:

1. Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.

2. Причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об’єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т. ін.

У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

Застосування біолого-екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

а) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують в природі;

в) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті – проявляється залежність комфортності, чи дискомфортності, існування людини в даному конкретному природному оточенні;

г) виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв’язується конкретне дидактичне під завдання.Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і служить джерелом емпіричного фактичного матеріалу або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.



Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики
Справжнє, пережите і продумане сприймання – основа всіх форм залучення до музики. Д.Кабалевський Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально творчі можливості учнів розвиваються у ...

Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого; працювати над поняттями “міжусобні війни”, “народні повстання”, показати, що завдяк ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net