– оцінювально-регулювального компонента, що виявляється у дієвих навичках самооцінювання, самореморегуляції, гнучкості, стратегічного планування,
– дослідницькій особистіній позиції тощо.
Таким чином, кваліфікаційно-особистісна готовність педагога складається з трьох структур: професійної готовності, психолого-педагогічних якостей та соціально-перцептивних навичок конкурентної боротьби.
Можна зробити висновок, що зовнішньо-професійна і внутрішньо-особистісна готовність, набуваючи цілісності в процесі педагогічних інновацій піддготовки спеціаліста, інтегруються в систему педагогічних інноваційзнавальних особистіших, поведінкових якостей – основи компетентності, спроможності конкурувати можуть бути визначені через ступедагогічних інноваційнь сформованості та здатності вийти переможцем у конкурентній боротьбі конкурентоспроможних фахівців.
Формування конкурентоздатності особистості гальмується наявністю дихотомічної суперечності між особистісним та соціальним в освіті, їх нерівномірний розвиток призвів до відчутних негативних наслідків, що спостерігалися протягом останніх років та переосмислюються зараз.
Носіями педагогічних інноваційвиступають творчі особистості, які здатні до:
–– рефлексії, що характеризує здібності педагога до самопедагогічних інноваційзнання, самовизначення й осмислення ним свого духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця у професійній діяльності;
–– саморозвитку як творчого ставлення індивіду до самого себе, створення, ним самого себе у процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою її перетворення;
–– самоактуалізації як фактору безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей;
–– професійного самовдосконалення, яке здійснюється у двох взаємопов’язаних (разом з цим відносно самостійних процесах) формах: самовиховання – цілеспрямована діяльність людини щодо систематичного формування та розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, у відповідності до усвідомлених потреб відповідно соціальним вимогам у особистісній стратегії;
–– розвитку: самоосвіта – оновлення й удосконалення наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.
Вчителю необхідно створити сприятливе позитивне мотиваційне середовище у загальноосвітньому навчальному закладі для впровадження інновацій.
Педагогічна готовність вчителя до впровадження інноваційних проектів – це потенціал професійної компетентності вчителя, який дозволяє за порівняно невеликий проміжок часу вирішити завдання інтенсивного формування і розвитку здібностей, які необхідні для реалізації професійного й особистісного самовизначення як необхідної умови продуктивного нарощування творчого потенціалу особистості учителя. Формування педагогічної компетентності, що впливає на творчий розвиток та професійний ріст вчителя – це ще один етап вирішення нагальних проблем у здійсненні інноваційних освітніх проектів, а це:
–– необхідний системний, планомірний педагогічних інноваційдхід до пропаганди інновацій та виявлення провідних тенденцій їх розвитку;
–– виявлення ефективних методів вивчення й експертизи результатів інновацій, розробки механізмів їх реалізації;
–– дослідження готовності до інноваційної діяльності;
–– науково-методичне забезпечення здійснення інноваційних освітніх проектів.
Типи мовлення
За формою позначення мовця або способом його вияву в мовленні розрізняють три типи мовлення від 1-ї, 2-ї, 3-ї особи. Перший тип – від 1-ої особи – є різновидом монологічного мовлення, при якому відбу ...
Психолого-педагогічна підготовка майбутнього вчителя
Творчо засвоюючи основи педагогіки і психології, озброюючи узагальненими знаннями про структуру педагогічного впливу, студент готує себе до ефективної вчительської праці, що виключає неправильні ріше ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>