Психолого-педагогічні аспекти впровадження інновацій у школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Педагогічні інновації в сучасній школі » Психолого-педагогічні аспекти впровадження інновацій у школі

Сторінка 4

Починати потрібно з навчального закладу. Для ефективного управління процесом самовдосконалення педагогічних інновацій підлеглих управлінцю необхідно вирішити двоєдину задачу:

1. Створити необхідні мотиваційні умови повсякденної професійної діяльності, які будуть спонукати членів педагогічного колективу до самовдосконалення і тим самим формувати готовність до інноваційної педагогічної діяльності;

2. Формувати (виховувати) у членів педагогічного колективу відповідні потреби і мотиви. (Мотив – це стійка внутрішня властивість особистості, яка зсередини спонукає її до здійснення визначених дій).

Мотиваційне середовище – це сукупність умов, які визначають направленість і величину зусиль, що докладають члени педагогічного колективу для досягнення навчально-виховних цілей. Тобто керівництво навчальним закладом повинно спочатку виявити найбільш схильних і найбільш готових до інноваційної діяльності педпрацівників, а потім створити соціально-психолого-педагогічні умови для самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації членів педагогічного колективу, що є вихідним щодо формування готовності та спроможності до інноваційної діяльності.

Але мотиваційного середовища недостатньо для інноваційної діяльності педпрацівників. Необхідна умова ефективного впровадження інновацій – психологічна готовність самого вчителя. Тобто вчитель повинен самоусвідомити себе. На основі самопедагогічних інноваційзнання себе, визначення своїх сильних і слабких сторін. Тільки у творчого вчителя з’явиться бажання, яке спонукає його займатися самовдосконаленням. Інтегральна характеристика самоусвідомлення – це самооцінка, почуття відповідальності, готовності до активності. Тоді прийняття рішень про самовдосконалення відбувається при глибокому внутрішньому переживанні вчителем своїх позитивних і негативних сторін особистості. Саме індивідуально-психологічні та емоційно-вольові особливості вчителя визначають психологічну готовність або неготовність вчителя до інноваційної діяльності.

Моніторинг готовності педагога до інноваційної діяльності вчителів і керівних кадрів закладів освіти проводився лабораторією Інституту педагогіки АПН України. Його результати дали можливість з’ясувати ступедагогічних інноваційнь готовності педагога до інноваційної діяльності, ступедагогічних інноваційнь участі, виявити фактори, що сприяють упровадженню інновацій чи перешкоджають розробці і засвоєнню нововведень.

Аналiз даних лабораторії Інституту педагогіки АПН України показав:

99 % опитаних – вважають необхiдними змiни в навчальнiй i позаурочнiй дiяльностi;

81 % – вважають, що цi змiни потрiбнi в технології навчання та виховання;

31% – у змiстi освiти та вихованні;

25% – у керiвництвi школи;

6% – готові до впровадження інновацій.

Перш за все педагоги вважають за необхідне ознайомитися з новими технологіями, методами, прийомами, які дадуть можливість більш ефективно засвоювати знання та навчать учнів самостійно ними оволодіти.

На питання «Чи почуваєтесь ви готовими до засвоєння нововведень?»

«Так» відповіли 6 %, опитаних.

«Не готові» – 12%.

Оцінки форм педагогічних інновацій до засвоєння нововведень дають можливість зробити висновок, що семінари, педагогічні ради, робота в методичних об’єднаннях не мають бажаного впливу на формування таких знань. I перш за все це пов’язано з тим, що семінари носять інформаційний характер і не дають можливості оволодіти прийомами, методами, техніками в роботі вчителя. Тому районним (міським) методичним кабінетам, предметним методичним об’єднанням закладів освіти слід переглянути саму методику проведення засідань методоб’єднань, семінарів тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Синтез думок
За метою та початковою фазою дуже нагадує попередній варіант групової роботи. Аде після об'єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам ...

Загальна характеристика структури і змісту потреб і ціннісного відношення молодших школярів до регулярних занять фізичною культурою
Зміст потреб припускає наступну структуру: суб'єкт (суспільство, клас, соціальна група, особистість); потребнісні відносини і об'єкт (предмети, послуги, види діяльності). Потребнісні відносини реаліз ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net