Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів

Педагогіка: історія і сьогодення » Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів

Сторінка 9

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; методологічну й теоретичну основи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача; сформульовано концепцію та основні положення, що виносяться на захист; наведено відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та в публікаціях за темою дисертації.

У першому розділі – „Теорія і практика професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України” – проаналізовано базові поняття дослідження; розкрито тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; сутність професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту; здійснено аналіз сучасного стану та проблем професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет проаналізовано базові поняття дослідження, які класифіковано на три групи: 1) поняття щодо загального контексту інформатизації суспільства; 2) поняття, що характеризують процеси інформатизації сфери менеджменту; 3) поняття, які розкривають особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

Поняття першої групи розглядаються в науковій літературі переважно у контексті таких дефініцій: „інформаційне суспільство”, „інформація”, „інформаційні технології”, „інформатизація”. Поняття „інформаційне суспільство” розглядається як суспільство, в якому точкою опори є інформаційні цінності в більшій мірі, ніж цінності матеріальні, а економіка оцінює капітал, втілений у знаннях (knowledge capital), вище, ніж капітал у матеріальній формі (material capital)” (Й.Масуда), „інформація” – як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України „Про інформацію”), „інформаційні технології” – як цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування (Закон України „Про інформацію”), „інформатизація” – як інтелектуальний і матеріальний процес, що полягає у створенні глобальної інфраструктури сучасних засобів зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації, яка стає стратегічним ресурсом суспільства (Концепції державної політики інформатизації).

Поняття другої групи аналізуються в науковій літературі у контексті таких основних дефініцій: „інформаційний менеджмент”, „інформаційні технології менеджменту”, „інформаційний потік в організації”, „інформаційний ресурс”, „інформаційний процес управління”, „інформаційно-комп’ютерне забезпечення”, „інформаційне середовище”, „професійна інформаційно-комп’ютерна діяльність”.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури показано, що заслуговує на увагу позиція тих учених, які розглядають поняття „інформаційний менеджмент” як новий тип управління організацією на основі комплексного використання всіх видів інформації і відокремлюють його від поняття „інформаційних технологій менеджменту” як управління впровадженням і використанням інформаційних технологій (О.В.Матвієнко).

У дисертації розглядаються поняття „інформаційний ресурс” як сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) (Закон України „Про інформатизацію”), „інформаційний процес управління” – як сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація (В.С.Пономаренко), „інформаційно-комп’ютерне забезпечення” – як програмно-апаратні засоби та пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної техніки, засоби та системи телекомунікацій інформаційного обміну, аудіо-, відеотехніки, які забезпечують збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробку, передачу інформації (І.В.Роберт), „інформаційне середовище” – як сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації (В.І.Гриценко).

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14



Ідеї «вільного виховання» у вітчизняній і зарубіжній педагогіці
Феномен свободи виникає і розкривається у процесі розвитку суспільства, духовної і практичної діяльності людей. Поняття свободи пройшло довгий шлях становлення, його зміст змінювався залежно від істо ...

Екологічне виховання у процесі шкільної діяльності
Екологічна освіта школярів - одне з найважливіших завдань суспільства у справі охорони природи. Особливу відповідальність за глибоке, ґрунтовне та повноцінне екологічне навчання і виховання державою ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net