Особливості засвоєння української мови як другої

Сторінка 1

Мова – це система засобів (фонетичних, лексичних, граматичних) та правил використання їх у мовленні. Дитина з перших років свого життя опановує мовлення, тим самим автоматично оволодіває всіма засобами рідної мови на побутовому рівні. У школі на уроках рідної (в даному разі - російської) мови усвідомлюються мовні засоби.

Часто дитина перебуває в умовах білінгвізму (двомовності), коли чує й іншу мову і її теж засвоює шляхом наслідування дорослого. Однак найчастіше процес оволодіння дитиною дугою мовою відбувається у школі. Щоб процес оволодіння другою мовою і мовлення був свідомим, методисти, зокрема О.Н. Хорошковська, радять «брати до уваги ще й результати порівняльного аналізу двох мовних систем – рідної (першої) й української(другої)».

На уроках української мови предметом навчання є не мова, а мовлення. «Таким чином, - підкреслює О.Н. Хорошковська, у початкових класах теоретичний матеріал, який діти засвоюють, виконує хоч і важливу, але лише допоміжну функцію і підпорядковується практичним завданням, тобто оволодінню усного і писемного формами мовлення».

У школах із російською мовою викладання сприйняття української мови завдяки аперцепції відбувається через набутий досвід із російської.

Оскільки українська і російська мови близькоспоріднені, у їхніх системах є багато спільного. Однак є і відмінності. Через це під час вивчення мовного навчального матеріалу з української мови виникає як позитивний перенос (транспозиція знань, умінь і навичок), так і негативний (інтерференція).

Транспозицію знань слід здійснювати в усіх випадках, коли навчальний матеріал є спільним в обох мовах. Завдяки позитивному переносу учні досить швидко опановують матеріал другої мови, до того ж це дає змогу вчителеві заощадити час і використати його для розвитку діалогічного і монологічного мовлення. Таким спільним для обох мов матеріалом, наприклад, із розділу «Іменник» є загальне поняття про його лексичне значення та лексико-граматичні категорії.

Учені Паужа Й.Ф., Коваль Г.П., Хорошковська О.Н. підкреслюють, що для забезпечення транспозиції, необхідно дотримуватись певних умов. А саме:

наявність міцних знань, сформованих на уроках рідної мови;

оптимальне співвідношення навчального матеріалу на уроках першої і другої мов;

вміння усвідомлювати свої дії, мати здатність до узагальнення свого досвіду, набутого під час виконання практичних вправ, а також уміння застосовувати його в новій навчальній ситуацій;

використання вчителем методів і прийомів навчання, спрямованих на перенос і застосування знань, умінь і навичок на новий навчальний матеріал;

індивідуально-психологічні особливості дитини: здатність до навчання, гнучкість і самостійність мислення, уміння швидко включатися в роботу та інші.

Явище інтерференції, або негативного переносу знань, умінь і навичок спостерігається найчастіше під час засвоєння матеріалу, який не збігається в обох мовах або має частковий збіг. Наприклад, під час засвоєння розбіжності у роді іменників (степь – степ, Сибирь - Сибір) чи їхніх числових форм (дверь –двері, листья – листя, медвежонок - ведмежа). Інтерференція відбувається внаслідок того, що учні не розрізняють або недостатньо розрізняють мовні засоби української та російської мов, змішують мовні системи.

Страницы: 1 2



Порядок педагогічного дослідження
Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження. Проблема дослідження в широкому ...

Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури
Програма експерименту. Для перевірки висунутої нами гіпотези, про внесення змін в педагогічні умови навчання і виховання, було сформовано два класи: 1 контрольний і 1 експериментальний. Класи були пі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net