Зміст і завдання вивчення українських іменників у російськомовній школі

Проаналізувавши навчальні програми для 1-4 класів шкіл з російської мови навчання, ми бачимо, що вивчення іменника проводиться у 4-му класі. При цьому на вивчення української мови відводиться дві години на тиждень. Усього на вивчення української мови відведено 178 годин. З них на іменник- 24.

За цей час учні повинні отримати уявлення про українські іменники, що позначають опредмечені дії, стан, якість (радість, сум, сміливість, сміх, блакить), іменники-синоніми й іменники-антоніми, спостерігати за багатозначністю окремих іменників. У дітей формувати вміння обирати з низки іменників-синонімів ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювань.

Четверокласники також засвоюють рід і число українських іменників. Особлива увага звертається на ті випадки, коли рід і число деяких іменників у російській і українській мовах не збігається. Розвиток умінь правильно вживати такі іменники в мовленні.

Діти навчаються змінювати іменники за числами та відмінками (практично), засвоюють назви відмінків і питань до них.

Згідно вимог програми учні 4-го класу повинні:

розрізняти слова - різні частини мови;

знаходити у реченні та самостійно добирати іменники;

розуміти значення предметності іменників, назв опредмечених ознак і дій;

добирати іменники синоніми та антоніми;

розрізняти іменники з одним значенням і багатозначні;

уживати іменники в прямому і переносному значенні;

визначати рід і число іменників;

вживати іменники у належному їм роді і числі(кір, листя);

засвоювати іменники, що вживаються лише в однині або множині;

спостерігати за таблицею, за змінюванням відмінкових форм іменників чоловічого і жіночого роду, робити висновки;

засвоїти особливості відмінювання іменників за відмінками та кличний відмінок, якого немає в російській мові;

під час відмінювання іменників діти мають навчитися змінювати приголосні основи [г, к, х ] на [з`, ц`, с`]

уживати прийменники з місцевим відмінком при побудові словосполучень (сидіти на березі, стояти при дорозі);

уживати закінчення –ою, -ею, - єю при побудові словосполучень з іменниками в орудному відмінку з прийменниками і без них(розмовляю з сестрою, пишатися мамою);

спостерігати за таблицею за відмінюванням іменників чоловічого і середнього роду, робить висновки;

правильно вимовляти і вживати паралельні закінчення –у, -ю, // -ові, -еві, -єві при побудові словосполучень і речень з іменниками в давальному і місцевому відмінках;

уживати закінчення –і, -ї в іменниках у давальному і місцевому відмінках;

змінювати приголосні основи [г],[к], [х] на [з`],[ц`], [с`] при вживанні іменників у цих відмінках;

уживати закінчення –ем після ж, ч, ш та –ям в іменниках середнього роду на –я при побудові словосполучень та речень; правильно вимовляти і писати такі іменники у формі орудного відмінка;

спостерігати за таблицею за відмінюванням іменників жіночого роду та іменника мати, робить висновки;

правильно писати такі іменники, вжиті у початковій формі (степ, піч, ніч);

уживати такі іменники у родовому, давальному і місцевому відмінках, змінюючи голосні [і] - [о], [і] - [е]: ніч-ночі, піч-у печі при побудові словосполучень, речень;

правильно вимовляти приголосні основи перед закінченням –ю в орудному відмінку і позначає їх на письмі;

правильно змінювати іменник мати; утворює словосполучення і речення з цим іменником, тощо.

Ці завдання розв’язуються під час вивчення таких тем: «Іменник», «Рід і число іменників», «Змінювання іменників за числами і відмінками», «Відмінювання іменників чоловічого і жіночого роду на –а, -я в однині(спостереження за таблицею)», «Відмінювання іменників чоловічого роду без закінчень та середнього із закінченням –е, -о, -я (спостереження за таблицею)», «Відмінювання іменників жіночого роду з нульовим закінченням та іменника мати», «Відмінювання іменників у множині (спостереження за таблицею)».