Перевірка ефективності використаного комплексу вправ

Сторінка 2

Результати свідчать про те, що більшість молодших школярів справились із запропонованими завданнями (93,3 відсотки учнів експериментального і 83,3 відсотки контрольного класів). Учні експериментального класу в процесі роботи використовували схеми-опори, таблиці; вони краще володіють прийомами аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, у них багатше і емоційніше мовлення, словниковий запас, краще сформоване вміння висловлювати і обґрунтовувати власне міркування, знайти іменник, визначити число, рід, відмінок, ніж в учнів контрольного класу. Як виявилося, учням контрольного класу важко визначити взаємозв'язок слів у реченні, іменники, які вжиті в однині і множині, з групи іменників вилучити "зайве". У той час, як значна частина учнів експериментального класу (53,3 відсотки) добре справилась з цими завданнями. Бесіди, проведені з учнями контрольного класу, дають підстави стверджувати, що допущені помилки зумовлені не стільки недосконалим знанням мовного матеріалу, скільки одноманітністю навчальних вправ, використовуваних на уроці, які мають швидше тренувальне значення, однотипними видами навчальної діяльності, відсутністю знань про практичне використання матеріалу, що вивчається. Як наслідок дітям нецікаво вивчати іменник. Тому і кількість правильних відповідей у них нижча. Наочне уявлення цього дають нам графіки (рис. 5).

Рис. 5

В - Відсутня відповідь;

Н – неправильна відповідь;

ЧП – частково правильна;

НП – неповна правильна;

ПП – повна правильна.

Як бачимо, одержані результати в експериментальному і контрольному класах різні: якщо в експериментальному класі кількість правильних відповідей більша, а відсутніх відповідей немає, то в контрольному класі помітні різкі коливання відповідей за загальної тенденції до пониження. Таким чином, кількість повних відповідей є меншою на 10 відсотків, ніж в експериментальному класі.

Було також запропоновано скласти коротеньку розповідь на будь-яку з таких тем: "Що я знаю про іменник", "Казка про Іменник", “Чим цікавий іменник?”. Діти склали досить цікаві і змістовні розповіді. Аналізували їх в залежності від вибраної теми. Можна сказати, що 50 відсотків учнів експериментального класу обрали тему "Казка про іменник", 33,3 відсотки – ”Чим цікавий іменник?”, 16,7 відсотки - "Що я знаю про іменник".

У контрольному класі результати дослідження такі: 43,3 відсотка - тема "Казка про Іменник"; 30 відсотків - "Що я знаю про іменник"; 26,7 відсотка - "Чим цікавий іменник?".

Зведені результати у експериментальному і контрольному класах подані на діаграмі (рис. 6).

Рис. 6

Отже, внаслідок проведеного експериментального дослідження встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння вивчення іменника у значній мірі обумовлюється рівнем сформованості пізнавального інтересу учнів, який формується внаслідок порівняльного вивчення мовного матеріалу обох мов.

Проведене експериментальне дослідження дає підставу зробити такі загальні висновки:

1. Методика вивчення українського іменника диктується його лінгвістичними особливостями.

2. Іменник - граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм у початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.

3. Вивчення ознак українського іменника поглиблює знання учнів про значення цієї частини мови, і на уроках рідної мови, сприяє абстрактного мислення.

4. Застосування запропонованого комплексу вправ при вивченні розділу "Іменник", з урахуванням спільного і відмінного в матеріалі обох мов, сприяє успішному, цілеспрямованому і творчому потенціалу навчального процесу у початковій школі.

5. Основним методом вивчення української мови в російській школі є порівняльний метод у двох своїх формах – зіставлення і протиставлення.

6. Під час вивчення іменника, як, з рештою, й іншого граматичного матеріалу, слід враховувати інтерференцію і транспозицію знань, умінь і навичок. Інтерференція виникає, коли матеріал є спільним в обох мовах або коли він частково відмінний. Щоб попередити й усунути негативний інтерференційний вплив, слід забезпечити транспозицію знань.

7. Використання граматичних таблиць і алгоритмів сприяють стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу, дають вчителю можливість розвивати логічне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.

Страницы: 1 2 3



Аналіз стану проблеми екологічної освіти та виховання в Україні і за кордоном
Вивчення літературних джерел виявило, що на роль та місце природи в процесі виховання підростаючих поколінь вказували такі педагоги минулого, як Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, Г.Песталоцці, Ф.Гумбольд. С ...

Самостійна робота як метод навчання: характеристика основних понять проблеми
До цього часу немає єдиної думки про те, що потрібно розуміти під поняттям «самостійна робота», і це, без сумніву гальмує розвиток практики навчання. Якщо вчитель чи директор школи не знають чітко, я ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net