Взаємодія інтуїтивних та імпровізаційних компонентів в професійній діяльності педагога

Модернізація сучасної освіти вимагає постійного підвищення якості навчально-виховної роботи в загальнообов'язкове освітнього школі. Зросли професійні вимоги до особистості вчителя, посилились потреби у формуванні творчої індивідуальності педагога, реалізації його творчих здібностей, розвитку індивідуального стилю діяльності.

Для реального виконання професійної діяльності людина повинна володіти рядом психологічних якостей, необхідних для даної професії. Професійно-важливі якості включають в себе як індивідуально-психологічні особливості (властивості пізнавальної, емоційно-вольової, поведінкової сфери), так і відносини особистості (до себе, інших людей, праці, своєї професії, тим чи іншим професійним завданням, соціальних цінностей і ін.).

Сукупність здібностей педагога, які виділяє в своїй роботі Н.В. Кузьміна, розглядаються як найважливіший чинник розвитку та формування здібностей учнів. У зв'язку з цим у структурі педагогічних здібностей вона виділяє два ряди ознак: по-перше, специфічну чутливість педагога як суб'єкта діяльності до об'єкту, процесу та результатів власної педагогічної діяльності, в якій учень виступає в ролі суб'єкта-об'єкта педагогічного впливу, по-друге, специфічну чутливість педагога до учня як суб'єкту спілкування, пізнання і праці, оскільки головними засобами виховання є види діяльності особистості, що формується (тобто самого учня) і способи їх організації з метою отримання шуканого кінцевого результату.

Успішність педагогічної діяльності великою мірою залежатиме від педагогічних здібностей вчителя. Серед основних здібностей до педагогічної діяльності виділяють:

• комунікативні – здатність до спілкування, до встановлення контактів і зв’язків;

• перцептивні – професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати та розуміти іншу людину;

• динамічні – здатність активно впливати на іншу особистість;

• емоційна стабільність – здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації;

• оптимістичне прогнозування – передбачення розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній;

• креативність – здатність до творчості.

Крім цього, важливими можна назвати організаторські здібності, конструктивні (вміння відбирати та логічно вибудовувати матеріал), гностичні (здатність до пізнання нового), дидактичні (вміння навчати інших) та ін.

Професійно-важливими якостями педагога є безпосередньо педагогічна інтуїція та педагогічна імпровізація

Оволодіння вчителем системою засобів і способів вирішення педагогічних завдань формує у нього педагогічне (практичне і діагностичне) мислення.

Швидке і одномоментне прийняття вчителем педагогічного рішення з урахуванням передбачення подальшого розвитку ситуації без розгорнутого усвідомленого аналізу можливо тільки при наявності педагогічної інтуїції. Необхідність інтуїтивного способу педагогічного мислення обумовлена ​​різноманіттям і неповторністю реальних педагогічних ситуацій і обмеженим часом пошуку рішення, іноді точний раціональний розрахунок стає просто неможливим, і саме чуття, інтуїція дозволяють вибрати найбільш правильне рішення.