Аналіз результатів виявлення схильності до інтуїтивних вмінь в педагогічній діяльності

Педагогіка: історія і сьогодення » Соціально-педагогічна робота щодо розвитку педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів » Аналіз результатів виявлення схильності до інтуїтивних вмінь в педагогічній діяльності

Сторінка 1

Після проведеного повторного дослідження щодо виявлення рівня сформованості інтуїтивних вмінь в майбутніх педагогів, були виявлені позитивні зміни. Зважаючи на отримані нами в процесі повторного дослідження результати, можна припустити, що дана робота мала місце актуальності в нашій повторній діагностиці по вияленню вище згадуваної проблеми.

Метою нашого повторного дослідження, в ході якого ми використали розроблене нами спеціальне заняття, була перевірка деяких змін у респондентів, а саме у студентів магістратури інституту початкової та гуманітарно-технічної освіти, за кількістю 20 чоловік, пов’язаних із їх власним результатом розвитку педагогічної інтуїції.

В ході проведеного повторного анкетування, в якому ми зазначили головні завдання щодо перевірки зміни результатів , ми отримали слідуючу картину: на високому рівні сформованості схильності до педагогічної інтуїції опинилися 55% респондентів, а на середньому 45%, низький рівень був відсутній.

Згідно з отриманими даними нашого повторного дослідження, ми бачимо, що зміни дійсно відбулися, про це свідчать данні, які ми показали у виді перевернутої піраміди.

В першому варіанті нашої зображеної піраміди, ми показали попередні результати, які ми отримали на минулому етапі нашого дослідження, де виявляли лише вже існуючий рівень сформованості педагогічної інтуїції у студентів магістратури. Минулі результати були наступними: на високому рівні сформованості педагогічної інтуїції знаходяться 33% студентів, на середньому рівні – 67% від загальної кількості, низький рівень відсутній.

Зображена піраміда другого варіанту, яка є перевернутого виду, ми намагалися показати перевірені в ході нашого експерименту результати, та звірити їх із уже існуючими.

Тож, як бачимо, саме таке зображення доцільно використати для показу нашої перевірки результатів.

Рис. №5: Піраміда зміни рівнів сформованості педагогічної інтуїції

Отже, як бачимо зміни дійсно відбулися й несуть в собі позитивний характер. Якщо брати до уваги той факт, що розроблене нами спеціальне заняття посвячене розвитку та формуванню інтуїтивних вмінь у майбутніх педагогів, дійсно має гідний вплив, то слід зауважити, що пов’язуючи подібні заняття із навчально-виховним процесом ми зможемо активно формувати у майбутніх педагогів необхідні їм якості, котрі вони використовуватимуть в своїй майбутній професійній діяльності.

У магістерській роботі було досліджено проблему соціально-педагогічної робота щодо розвитку педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів.

Під інтуїцією в найзагальнішому сенсі ми розуміємо евристичний процес, що складається в знаходженні рішення задачі на основі орієнтирів пошуку, не пов'язаних логічно або недостатніх для отримання логічного висновку. Специфічна сфера прояву інтуїції - завдання з невизначеною умовою, де повною мірою виявляється притаманна мисленню людини здатність до екстраполяції (доповнення наявної і передбаченню ще невідомої інформації). це не означає, що у вирішенні завдання з певною умовою немає місця актам інтуїції - вона може, скажімо, вдалою здогадкою передбачити рішення, перебуваючи на такій стадії аналізу та логічного міркування, коли об'єктивно кінцевий результат ще не може бути отриманий.

Проблема класифікації інтуїції є одним з найскладніших моментів у дослідженні проблеми в цілому. Це пояснюється тим, що сам предмет, що піддається операції класифікування, не піддається дії правил, необхідних, скажімо, для формальної класифікації. ЇЇ класифікують на чуттєву та інтелектуальна (М. Бунге), на ейдетичну та концептуальну (С.А. Кармін) та взалежності від специфіки діяльності суб’єкта.

Також у свої роботі ми визначили розвиток інтуїтивного зняння та його характерні особливості, умови виникнення інтуїції, джерелами інтуїції (М.А. Мазманян), взаємозв’язок її із таким психологічним явищем як "інсайт" (П. Голберг, Е. Бейлор, О.В. Степаносова) , функції інтуїції та ін.

Страницы: 1 2 3 4



Роль і місце читання у навчанні іноземної мови
Навчити читати — одне з основних завдань шкільного курсу навчання іноземної мови. Проте деякі вчителі вважають, що читання як мета навчання є чимось другорядним порівняно з усною мовою. Така точка зо ...

Сучасний етап розвитку дидактичного забезпечення уроків біології в 11 класі
Робоча програма складена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Національної доктрини розвитку освіти 21 століття. Розроблена Міністерством освіти і науки України ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net