Особливості соціальних проблем дітей з вадами слуху

1. Насамперед це питання використання адекватних знакових систем в процесі оволодіння глухим дитиною промовою. Важливим завданням є дослідження застосовуваних до теперішнього часу систем у всьому різноманітті пов'язаних з їх особливостями проблем. Це і форма передачі інформації (дигітальний та аналогова), її переробка, зберігання і накопичення, можливості реалізації практичних функцій з урахуванням "сумісності" однієї системи з іншими знаковими системами, нарешті, визначення кола осіб, для яких оптимально підходить та чи інша система.

2. Визначення ефективної послідовності використання знакових систем, уточнення їх значущості і функцій у формуванні словесних значень. Тут, перш за все, слід виявити, яка знакова система повинна даватися першої, а які можуть формуватися вже на її основі; які знакові системи на яких вікових щаблях навчання глухого дитини можна використовувати. Представляється важливим вивчення і зіставлення моносенсорного і полисенсорного підходів до навчання мови.

3. Вивчення характеру та можливостей застосування жестової мови при навчанні словесної мови. Представники діють в даний час методів навчання або категорично відкидають жести в будь-якому вигляді, або допускають використання природних, загальноприйнятих жестів в різних формах і функції. Емпіричні дослідження повинні показати, як впливає використання жестової мови на оволодіння усною мовою і на розвиток мислення; чи не сприяє воно освіту субкультури або, навпаки, створює необхідну смислове допомога при розвитку мовних і комунікативних здібностей. Важливо також знайти відповіді на питання про функції жестової мови в комунікативних процесах; про можливості її співіснування з іншими знаковими системами; про те, який вид жестової мови слід використовувати (природну жестовую мова, калькирующую жестовую мова або обидва види), з якою метою жести можуть бути використані (додатково, підтримуючи словесну мова, або як самостійна система), в яких специфічних умовах і як часто. Свого розгляду і уточнення вимагає питання про те, як впливає використання жестової мови спілкування глухих між собою і з людьми, що чують, а також на розвиток пізнавальних процесів глухого дитини.

4. Розкриття взаємозв'язку між розвитком мови дитини і комунікативним поведінкою його можливих співрозмовників (комунікативних партнерів). До цієї багатоплановою і невирішеною проблемою є ціла група проблем, які підлягають дослідженню:

- оцінка переваг різних методів навчання мови - цілісного і материнського в протилежність селективного (вибіркового), коли природну мова у всій її повноті свідомо виключають як важко сприймане;

- дослідження реакції глухого дитини на певну мовну і комунікативну активність партнера по спілкуванню і, навпаки, можливі реакції партнерів по спілкуванню на комунікативний поведінку глухого;

- виявлення завдань побудови кругових комунікативних процесів, які розвиваються зі зростанням комунікативної компетенції глухого;

- визначення можливостей розвитку мовних комунікативних зразків на основі невербальних компонентів комунікативних процесів;

- уточнення характеру і взаємодоповнення по-різному структурованих комунікативних складових залежно від поточного рівня розвитку глухого.

В контексті міжособових взаємодій важливу роль відіграють такі педагогічно важливі моменти, як спонукання з боку партнерів по спілкуванню, особливості підходу до дитини, природність і спонтанність поведінки учасників спілкування і т. д.

5. Дослідження впливу на мовний розвиток глухого дитини факторів, безпосередньо не пов'язаних з цією проблематикою. До них відносяться, наприклад: система інтенсивних ритмико-музичних занять, цілеспрямований розвиток сенсомоторної сфери і певні форми дидактичного взаємодії.

Навчання звукового мовлення

Основні положення цього методу полягають в наступному:

1) необхідність систематичного навчання в школах;

2) лист і мова йдуть рука об руку;

3) звертається увага на технічну, граматичну (формальну) та матеріальну сторону мови;

4) при проходженні матеріальної сторони треба керуватися міркуванням, наскільки той чи інший матеріал важливий для життя та для духовного розвитку людини;