Структура Камянської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату для слабочуючих та пізнооглухлих дітей

Педагогіка: історія і сьогодення » Особливості соціальної роботи з дітьми з вадами слуху на базі Кам'янської школи-інтернату для слабочуючих та пізньоглухих дітей » Структура Камянської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату для слабочуючих та пізнооглухлих дітей

Сторінка 2

- в жовтні 2009 року на виставці "Інноваційні технології навчання" звання дипломантів конкурсу "Інновації в упровадженні інформаційно-комунікаційних технологій в освітню практику";

- в лютому 2009 року на ХІІ Міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні – 2009 року" почесне звання "Лідер сучасної освіти";

- в березні 2009 року ЦК Профспілки працівників освіти і науки України нагородив профспілкову організацію школи-інтернату Дипломом третього ступеня як переможця Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращу первинну профспілкову організацію;

- в 2010р.- учасники проекту "Флагман сучасної освіти України";

- в березні 2012 року на ІV міжнародній виставці "Сучасні заклади освіти – 2012" диплом "За активну роботу з модернізації системи освіти".

Мета школи для дітей зі зниженим слухом – допомогти сформувати у такої дитини вміння та навички спілкування, розвивати мовлення та словесно-логічне мислення, необхідне їй як при породженні власного мовлення, так і при сприйманні звернення до неї. Ці цільові аспекти покладені в основу всієї діяльності вчителя та дитини на індивідуальних заняттях, а зміст індивідуальних занять підпорядкований визначеній меті.

Перед індивідуальним заняттям стоять такі завдання:

1. Забезпечити можливість спілкування, оволодіння діалогічним і монологічним мовленням згідно з потребами та можливостями дітей конкретної вікової групи.

2. Сформувати чітку артикуляцію, звуковимову та навички слухо-зоро-вібраційного сприймання усного мовлення.

3. Забезпечити розвиток словесної пам’яті, уяви.

Формування вмінь та навичок говоріння та сприймання мовлення має концентричний, спіралеподібний характер. Це означає, що одні і ті самі уміння та навички формуються та удосконалюються на різному мовленнєвому матеріалі (як за змістом, тематикою, так і за характером, який ускладнюється згідно з етапами навчання – від класу до класу).

В основу формування звуковимови покладено складовий метод, який краще забезпечує звукозлиття, попереджує появу призвуків, ефективніше готує дитину до сприймання усного мовлення, до читання та письма.

Центральною проблемою сурдопедагогіки протягом усієї історії її розвитку є формування і розвиток мовлення дітей з обмеженими слуховими можливостями. Визнання за дітьми з порушенням слухової функції здібностей до високого загального й мовленнєвого розвитку завжди було характерно для російської та української сурдопедагогіки (В.І.Флері, Г.О.Гурцов, О.Ф.Остроградський, П.Д.Єнько, М.М Лаговський, І.О.Васильєв, Н. К.Патканова, І. П.Соколянський та ін.).

У другій половині ХХ століття проблема розвитку мовлення осіб з обмеженими слуховими можливостями розроблялась як складова частина спеціальної системи навчання і виховання дітей з порушеннями слуху (праці Р.М.Боскіс, Л.М.Бикової, К.Д.Бойко, А.М.Гольдберг, А.Г.Зикеєва, О.С.Зикова, І.В.Колтуненко, К.Г.Коровіна, Б.Д.Корсунської, Л.П.Носкової, Ж. І.Шиф та ін.). Принципово важливими для теорії навчання даної групи дітей мови є вихідні, основоположні принципи цієї системи: максимальне збагачення мовленнєвої практики глухих, оволодіння словниковим запасом мовлення у нерозривній єдності з оволодінням граматичної будови, практичне вивчення дитиною граматичних закономірностей. Система навчання глухих дітей мови за принципом формування мовленнєвого спілкування, розроблена під керівництвом С. О. Зикова, відкрила нові можливості для піднесення загального і мовленнєвого розвитку глухих дітей. Вона збагачує словник учнів, підвищує їхню мовленнєву активність, змінює ставлення дітей до словесного мовлення.

У вітчизняній і російській сурдопедагогіці та сурдопсихології в результаті дослідження різних сторін процесу оволодіння і розвитку мовлення та особливостей пізнавальної сфери дітей з порушеннями слуху (Р.М.Боскіс, Л.М.Бикова, І.М.Гилевич, А.М.Гольдберг, А.Г.Зикеєв, О.С.Зиков, Б.Д.Корсунська, Т.В.Розанова, Ж.І.Шиф та ін.) визначені основні характеристики їх мовленнєвого розвитку та вивчення ними мови на різних етапах навчання. Як показують багаточисельні дослідження провідних вчених-сурдопедагогів, під час корекційної роботи у дітей з вадами слуху мовленнєвий недорозвиток поступово компенсується; вони оволодівають базисною лексикою, граматичними засобами її оформлення, що дозволяє вже наприкінці першого ступеня навчання значно розширити кругозір учнів, сформувати їх мовленнєву діяльність, перейти до вивчення елементарного, а на другому ступені навчання – систематичного курсу граматики.

Страницы: 1 2 3



Реформи освіти другої половини ХХ століття у Великобританії
Особливість англійської системи народної освіти полягає в тому, що в управлінні школами велику роль відіграють місцеві органи влади. У відповідності із законом 1944 року система освіти в Англії переб ...

Становлення особистості Марії Монтессорі як гуманіста освіти дітей з порушенням інтелекту
Встановлено, що на формування педагогічних поглядів М. Монтессорі впливали наукові ідеї видатних вчених епохи Просвітництва. Гуманістичні ідеї Ніпеля, теорія вільного виховання Ж.-Ж. Руссо, вчення пр ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net