Структура Камянської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату для слабочуючих та пізнооглухлих дітей

Педагогіка: історія і сьогодення » Особливості соціальної роботи з дітьми з вадами слуху на базі Кам'янської школи-інтернату для слабочуючих та пізньоглухих дітей » Структура Камянської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату для слабочуючих та пізнооглухлих дітей

Сторінка 3

Проте рівень оволодіння словесним мовленням у дітей з вадами слуху, які закінчують початкову школу за корекційними програмами з використанням спеціальних підручників і посібників, далеко не однаковий і часто настільки низький, що створює труднощі як у розумінні та осмисленні текстів підручників загальноосвітньої школи другого ступеня, так і під час побудови власних висловлень, про що свідчать багаточисельні лексичні й граматичні помилки, неуміння зв’язно і правильно виражати свої думки. А.Г.Зикеєв, визначаючи причини низького рівня оволодіння словесним мовленням, указує на основні з них: характер дефекту, час і ефективність корекційного впливу, обмеженість мовленнєвого досвіду та зазначає, що вони впливають на недостатню сформованість мовленнєвих навичок і умінь, які забезпечують функціонування мовленнєвої діяльності учнів у різних її формах.

Загальновизнано, що від рівня практичного володіння учнями словесним мовленням залежить не тільки засвоєння курсу рідної мови, але й набуття інших знань. Тільки мовлення, яке спирається на достатній словниковий запас, граматичні норми мови може забезпечити повноцінне спілкування з оточуючими, стати головним засобом пізнавальної діяльності. Основні компенсаторні напрямки роботи з розвитку мовлення в здійснюються переважно на уроках мови, уроках розвитку мовлення та уроках читання і літератури. Маючи аналогічні із загальноосвітньою школою кінцеві цілі (А.Г.Зикеєв), збагачення словникового запасу, засвоєння норм лексичної і синтаксичної стилістики, розвиток навичок і умінь зв’язного усного і писемного мовлення – ця робота у спеціальних школах для дітей з вадами слуху має свої акценти, особливі напрямки, які враховують особливості мовленнєвого розвитку глухих та слабочуючих учнів. Особливості мовленнєвого розвитку та зумовлені ними труднощі у сприйнятті й породженні висловлювань визначають необхідність виділення спеціальних напрямків у роботі зі школярами з уточнення, а в окремих випадках і формування мовленнєвих навичок і умінь (А.Г.Зикеєв). Для учнів, які не володіють в необхідній мірі системними відношеннями мови, лексичними і граматичними узагальненнями, які лежать в основі нормальної мовленнєвої діяльності, дуже важливо при переході до вивчення систематичного курсу граматики, перш за все морфології, і зокрема дієслова, здійснювати кореляцію теоретичних знань з практичними уміннями і навичками. Саме під час вивчення морфології, зокрема дієслова, створюються умови для оволодіння граматично правильним мовленням. Вивчення слова у єдності його лексичних і граматичних значень є підгрунтям, з однієї сторони, для лексико-семантичної роботи, для корекції, уточнення, збагачення словника учнів, з іншої - для роботи над словом як з будівельним матеріалом словосполучень і речень, для уточнення, упорядкування і корекції синтаксичних структур, що продукуються глухими учнями (А.Г.Зикеєв).

Отже, пошук шляхів поліпшення роботи з розвитку мовлення учнів спеціальної школи був предметом численних досліджень у галузі сурдопедагогіки. Актуальність даних досліджень була зумовлена необхідністю допомогти практикам у подоланні тих суттєвих труднощів, яких зазнають діти з порушеннями слуху в процесі розвитку мовлення. Разом з тим практика та дослідження свідчать, що оволодіння мовленням особами з обмеженими слуховими можливостями продовжує залишатись однією з найбільш складних та гострих проблем, яка потребує подальшого психолого-педагогічного дослідження.

Страницы: 1 2 3 



Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики
Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником загальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей, прогнозувати потреби особистості. Моніторинг слід розглядати як систе ...

Методичні рекомендації щодо вивчення ліро-епічних творів
Кожний учень по - своєму сприймає ліро-епічні твори. На відміну від чисто епічних та драматичних ,ліро-епічний твір викликає в учнів суб'єктивні почуття та асоціації. Щоб не зруйнувати перші почуття ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net