Традиційні та інноваційні методи формування та розвитку усного мовлення у дітей з порушенням слуху

Сторінка 1

Нині значної актуальності набуло питання осучаснення системи спеціальної освіти осіб з порушенням слуху. Передусім, це пов'язано зі змінами, які відбуваються в українському суспільстві та вимогами сучасної освіти. Потреба в оновленні освіти передбачає природні процеси розвитку педагогічної практики, взаємодію різних педагогічних систем і технологій навчально-виховної та корекційної роботи, апробування на практиці як нових форм, так і сталих цілісних педагогічних систем, які позитивно зарекомендували себе в практиці. Великі можливості для якісних змін в освіті пов’язані з інтенсивним розвитком засобів комунікації, інформаційних та мультимедійних технологій, технічних засобів.

Саме те, що в багатьох випадках сурдопедагогів не задовольняє сучасний стан освіти вони прагнуть до змін, тому зняття певних обмежень на інноваційну діяльність сприяє зародженню інноваційного руху в системі сурдопедагогіки, як і взагалі в усій системі освіти. Це супроводжується суттєвими змінами в сурдопедагогічній теорії і практиці: використанням різних варіантів змісту освіти учнів з порушенням слуху; здійсненням наукових досліджень вченими сурдопедагогами; практичним обґрунтуванням нових педагогічних ідей і технологій.

Крім того, на сучасному етапі розвитку науки і техніки відбулися революційні зміни в галузі реабілітації дітей з порушенням слуху. З’явилися об’єктивні методи діагностики, які дають змогу виявити порушення слуху у новонароджених малюків; створено високоефективні цифрові слухові апарати; розроблені технології слухопротезування дітей раннього віку; широко застосовується метод кохлеарної імплантації, який забезпечує людям із значною втратою слуху можливість чути; впроваджуються у практику новітні методи реабілітації дітей раннього віку зі зниженим слухом та глухих.

Ці зміни тісно пов’язані з процесами інтеграції дітей з вадами слуху, впровадженням інклюзивного навчання. В Україні створюються центри реабілітації для осіб з вадами слуху різного віку, які використовують вітчизняні та зарубіжні методики реабілітації, накопичують та узагальнюють власний досвід.

Підходи і методи навчання та корекційно-розвивальної роботи з учнями з порушеннями слуху, у порівнянні з підходами, які були у радянській школі, стали більш творчими. Інформаційне навчання поступово переходить до мотиваційного, формування вмінь і навичок, в тому числі мовленнєвих, носить більш практичну спрямованість. Потреба часу – формувати у глухих дітей життєво необхідну мовленнєву компетентність.

У сучасній сурдопедагогічній практиці існують різні напрямки та підходи в роботі з формування та розвитку усного мовлення, його сприймання та продукування.

Безперечно фундаментальною системою навчання глухих усного мовлення, була та залишається дотепер система Ф. Ф. Рау.

Учні та спадкоємці вченого продовжили розвиток його ідей, розробляючи окремі аспекти роботи над усним мовленням та вимовою глухих: робота над розбірливістю мовлення (В.І. Бельтюков, К.В. Волкова, Н.Ф Слєзіна та ін.), використання і розвитку залишкового слуху (І.Г. Багрова, Т.А.Власова, О.І. Кузьмічова, Л.П.Назарова та ін.), навчання вимові фонем (Е.І. Леонгард, М.Ф.Тітова), словесному наголосу (О. І, Андрєєва), темпу мовлення (О. К. Марциновська), ритму мовлення (Н.І. Бєлова, Н.М.Назарова).

В основу системи положено "глобальний підхід". Він ґрунтується на використанні на початковому етапі формування усного мовлення "методу цілих слів" з широким залученням письма, карток з надрукованими словами і реченнями, буквами або дактильними знаками. На основі глобального сприймання, переважно зором, цілих слів з карток, з губ, а дактильних знаків з руки вчителя, нечуючі діти збагачують словник, навчаються читати і писати, оволодівають звуковимовою.

Навчання вимові здійснюється за аналітико-синтетичним концентричним полісенсорним методом. Основними одиницями при навчанні вимові та розвитку слухового сприймання є цілі слова і фрази. При цьому ведеться робота над такими елементами мовлення, як склади і фонеми. Концентричність метода полягає у опануванні на початковому етапі 17 фонем першого концентру, яке дає можливість промовляти різні слова незалежно від їх звукового складу. Формування фонем, які замінялися відбувається пізніше. В основу концентричного метода положено закономірність опанування вимови дитини з нормальним слухом. Процес формування мовлення відбувається із залученням усіх аналізаторів дитини. Слухомовленнєва робота здійснюється у рамках комунікаційної системи (С. А. Зиков). Головними принципами роботи за цим методом є принципи: корекційної спрямованості навчання, єдності процесів навчання основам наук і словесного мовлення, зв’язку з предметно-практичною діяльністю, інтенсифікації мовного спілкування, розвитку слухового сприймання у навчанні.

Страницы: 1 2 3 4 5



Методичні рекомендації по вдосконаленню роботи соціального педагога по профорієнтації старшокласників
Система професійної орієнтації, що діє в даний час, погано пристосована до функціонування в сучасних умовах. Для вирішення цієї проблеми виключно важливо на основі наукових досліджень розробити ряд п ...

Педагогічний аспект наступності
Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо актуальною на сучасному етапі у зв’язку з переходом на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання. Адже зміст кожної освітньої галузі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net