Сім'я як суб'єкт і об'єкт соціально-педагогічного впливу

Потреба концепції сімейно-центрованого супроводу сім'ї з неповносправною дитиною виникає з поняття сім'ї, як системи, як цілості. Сім'я, як система живе за своїми правилами, властивими їй. Кожний член системи настільки пов'язаний з усіма іншими, що при будь-якій зміні у нього самого відбуваються зміни у всій системі.

Народження неповносправної дитини змінює всю сім'ю. То ж як можна (і чи можна взагалі) допомогти дитині, сприймаючи її відокремлено від контексту сім'ї? Адже власне в сім'ї формується особистість дитини. Усвідомлення себе як дитини, а згодом людини з особливими потребами теж відбувається в сім'ї. А тому тільки від сім'ї залежить, чи неповносправна дитина здобуде право бути єдиною і неповторною, чи залишиться інвалідом, потребуючим лише співчуття і жалості. Народження неповносправної дитини не повинно зробити сім'ю неповносправною.

Якщо ми хочемо допомогти неповносправній дитині всебічно розвиватися, долати накладені неповносправністю обмеження, актуалізувати свої здібності й таланти, щоб, урешті-решт змогти прожити максимально повноцінне життя, соціально інтегруватися - ми потребуємо зосередити наші втручання не лише на самій дитині, а на усій її сім'ї. Саме сім'я є основним середовищем життя дитини і від того соціального досвіду, який буде мати дитина в сім'ї, від позиції батьків щодо неповносправності дитини, сприйняття ними її обмежень насамперед залежить формування особистості дитини. А особистість людини - це, як кажуть, її доля .

За відомим висловом Бруно Бетельгайма: «Дитина може навчатися жити зі своєю неповносправністю, але вона ніколи не зможе бути щасливою, якщо вона не відчуватиме, що є улюбленою і безцінною для своїх батьків .Якщо батьки, приймаючи неповносправність дитини, люблять її такою, якою вона є, то дитина може вірити, що і в майбутньому вона зможе любити і її любитимуть інші. З цією вірою дитина може щасливо жити сьогоднішнім днем і без страху, але з надією дивитися у майбутнє .»

А якщо зважити, що позиція батьків визначає не лише особистість дитини, а й можливість застосування тих чи інших реабілітаційних, медичних втручань, вибору педагогічного середовища тощо, то зрозуміло, що в житті дитини з особливими потребами роль батьків особливо значуща. Сама неповносправність робить дитину значно більше залежною від батьків, а коли взяти до уваги поширену проблему соціальної ізоляції дітей з особливими потребами, їхнє вилучення з середовища здорових ровесників, то зрозуміло, що сім'я є не тільки основним, а й, на жаль, часто чи не єдиним соціальним середовищем життя дитини, а згодом дорослої особи з неповносправністю.

Неможливо допомогти дитині, не допомагаючи її сім'ї. Розуміючи динаміку сімейних стосунків та їхнє значення в розвитку дитини, можемо передбачити, що «неповносправність сім'ї може зробити дитину набагато нещасливішою, аніж самі її обмеження».

Кожна сім'я, яка приходить із дитиною до фахівців, приходить звичайно зі своїм специфічним запитом, який переважно стосується потреб дитини - допомогти в моторному розвитку, розвитку мови тощо.

Завдання фахівців - не просто прийняти цей запит родини, а й зрозуміти його, як і те, що стоїть за ним - увесь ланцюжок біопсихосоціальних чинників у житті дитини, досвід життя її сім'ї - щоб змогти разом із батьками сформулювати найважливіші та пріоритетні цілі и визначити план допомоги сім'ї та дитині. Ми повинні не просто дивитися на той „квиточок" із проханням, який подає сім'я, але справді придивитися, прислухатися до дитини, до її родини, провести відповідні обстеження - і медичні, і функціонального розвитку дитини залежно від потреб - але й більше - пізнати дитину та її сім'ю у їхній неповторності.

«Сім'я - наш найбільший ресурс. Вона дає людині її перший емоційний та пізнавальний досвід. Отож ефективне втручання може бути реалізоване тільки через стосунок партнерства між батьками та фахівцями. А тому фахівцям важливо розуміти, пізнавати світ, у якому живе дитина- світ сім'ї".



Вплив середовища на розвиток особистості
Крім спадковості на формування особистості впливає і середовище, -все, що оточує дитину протягом усього життя: природні чинники (клімат, природні умови та ресурси); сім'я, близьке оточення; соціальні ...

Фізичний розвиток молодших школярів
Під фізичним розвитком в антропології розуміють комплекс морфофункціональних можливостей організму, який в кінцевому рахунку визначає запас його фізичних сил. Фізичний розвиток формується під впливом ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net