Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання

Найважливішим питанням організації профільного навчання є визначення структури та напрямів профілізації, а також моделі організації профільного навчання. При цьому варто пам'ятати, з одного боку, про прагнення найбільш повно враховувати індивідуальні інтереси, здібності, схильності старшокласників (це веде до створення великої кількості різних профілів), з іншого - про ряд факторів, що стримують процеси такої багато в чому стихійній диференціації освіти: уведення єдиного державного іспиту, утвердження стандарту загальної освіти, необхідність стабілізації федерального переліку підручників, забезпечення профільного навчання відповідними педагогічними кадрами й ін. Очевидно, що будь-яка форма профілізації навчання веде до скорочення інваріантного компонента. На відміну від звичних моделей шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, коли один-два предмети вивчаються за поглибленими програмами, а інші - на базовому рівні, реалізація профільного навчання можлива тільки за умови відносного скорочення навчального матеріалу непрофільних предметів, досліджуваних з метою завершення базової загальноосвітньої підготовки учнів.

Модель загальноосвітньої установи з профільним навчанням на старшому ступені передбачає можливість різноманітних комбінацій навчальних предметів, що і буде забезпечувати гнучку систему профільного навчання. Ця система повинна містити в собі такі типи навчальних предметів: базові загальноосвітні, профільні й елективні.

Базові загальноосвітні предмети є обов'язковими для всіх учнів у всіх профілях навчання. Пропонується такий набір обов'язкових загальноосвітніх предметів: математика, історія, російська й іноземна мови, фізична культура, а також інтегровані курси суспільствознавства (для природничо-математичного, технологічного й інших можливих профілів), природознавства (для гуманітарного, соціально-економічного й інших можливих профілів). Профільні загальноосвітні предмети - предмети підвищеного рівня, що визначають спрямованість кожного конкретного профілю навчання. Наприклад, фізика, хімія, біологія - профільні предмети у природничо-науковому профілі; література, російська й іноземні мови - у гуманітарному профілі; історія, право, економіка й ін. - у соціально-економічному профілі тощо. Профільні навчальні предмети є обов'язковими для учнів, які вибрали даний профіль навчання.

Зміст зазначених двох типів навчальних предметів складає федеральний компонент державного стандарту загальної освіти. Досягнення випускниками рівня вимог державного освітнього стандарту з базових загальноосвітніх і профільних предметів визначається за результатами єдиного державного іспиту. Елективні курси - обов'язкові для відвідування курсів на вибір учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені школи. Елективні курси реалізуються за рахунок шкільного компонента навчального плану й виконують дві функції. Одні з них можуть "підтримувати" вивчення основних профільних предметів на заданому профільним стандартом рівні. Наприклад, елективний курс "Математична статистика" підтримує вивчення профільного предмета економіки. Інші елективні курси служать для середньої профільної спеціалізації навчання та побудови індивідуальних освітніх траєкторій. Наприклад, курси "Інформаційний бізнес", "Основи менеджменту" й ін. у соціально-гуманітарному профілі; курси "Хімічні технології", "Екологія" й ін. у природничо-науковому профілі. Кількість елективних курсів, пропонованих у складі профілю, має бути не занадто великою в порівнянні з кількістю курсів, які зобов'язаний вибрати учень. З елективних курсів єдиний державний іспит не проводиться. При цьому орієнтовне співвідношення обсягів базових загальноосвітніх, профільних загальноосвітніх предметів та елективних курсів визначається пропорцією 50:30:20.

Запропонована система не обмежує загальноосвітню установу в організації того чи іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а школяра у виборі різних наборів базових загальноосвітніх, профільних предметів та елективних курсів, що в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це вимагає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей загальної освіти.

Як приклад реалізації однієї з моделей профільного навчання пропонуються варіанти навчальних планів для чотирьох можливих профілів: природничо-математичний, соціально-економічний, гуманітарний, технологічний. Слід зазначити, що можлива така побудова освітнього процесу, коли комбінації загальноосвітніх і профільних предметів дадуть найрізніші форми профілізації: для загальноосвітньої установи, для окремих класів, для груп учнів.



Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі
Художній твір, ніби оповитий музикою ціннісного контексту, в якомувін розуміється та оцінюеться. Михайло Бахтін Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі ціл ...

Види тексту за особливостями відбору та використання стилістичних засобів мови
У тексті знаходить своє втілення мовленнєва діяльність як форма існування мови. Функціонування у певний період життя мови її структурних стилів відображується в текстах як мовленнєвих витворах. У сфе ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net