Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі

Сторінка 1

Реалізація ідеї профільності старшого ступеня ставить випускника основного ступеня перед необхідністю здійснення відповідального вибору - попереднього самовизначення у стосунку профілюючого напряму власної діяльності. Необхідною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учня основного ступеня, є введення передпрофільної підготовки через організацію курсів на вибір.

У цих цілях необхідно:

збільшити кількість годин варіативного (шкільного) компонента базисного навчального плану у випускному класі основного ступеня загальної освіти;

при організації обов'язкових занять на вибір увести розподіл класу на необхідну кількість груп;

освітнім установам використовувати години варіативного компонента насамперед для організації передпрофільної підготовки.

Основна функція курсів на вибір - профорієнтаційна. У цьому зв'язку кількість таких курсів повинна бути по можливості значною. Вони повинні мати короткостроковий і черговий характер, бути свого роду навчальними модулями. Курси на вибір необхідно вводити поступово. Одноразове введення цілого спектра різноманітних курсів на вибір може поставити учня (родину) перед складною задачею. Необхідна цілеспрямована, випереджальна робота з освоєння учнем самого механізму ухвалення рішення, освоєння "поля можливостей і відповідальності" підсумкова атестація випускників основної школи й організація вступу до старшої профільної школи. В існуючій практиці кількість бажаючих продовжити освіту у старших класах певної загальноосвітньої установи (ліцею, гімназії) більше, ніж реальні можливості прийому до цих класів. Виникає ситуація конкурсного прийому, що може стати особливо актуальним в умовах переходу на профільне навчання. Тому необхідно вирішити питання про відкриту, гласну процедуру проведення подібного конкурсного набору.

На думку Т.В.Деміної, до профільну підготовку необхідно здійснювати з 8-го класу, таким чином проблема профільної орієнтації виникає дещо раніше, не в 9-му, а в 7-му класі.

О.Л.Юрчук вважає, що починаючи з 9-х класів протягом навчального року учні за бажанням повинні відвідувати факультативні заняття профорієнтаційної направленості. Разом з тим існує й інша точка зору. Так, А.Ж.Жафяров вважає, що за один 9-й класс допрофільної підготовки здійснити неможливо. Шлях пошуку, "хто є хто" підкреслює він, важкий та тривалий, досягається методом випробувань та помилок, причому цей пошук легше проводити в 5-8-х класах.

Автор виділяє варіативну частину особистості, яку можливо сформувати за рахунок відповідної виховної та пропагандистської роботи (пізнавальні потреби, інтереси та життєві наміри учнів) та інваріативну частину (здатності та схильності – дар природи, генетична основа особистості). Система освіти, батьки та суспільство повинно в першу чергу виявити цю інваріантну складову дитини. Про доцільність саме такого підходу свідчать дані різних досліджень.

Так, Пальчик Г.В. (Білорусь) підкреслює, що в наш час завдання формування готовності учнів до усвідомленого профільного самовизначення, професійної освіти та трудової діяльності вирішена не в повному обсязі. Тільки 20,3% керівників шкіл та 20,3% педагогів вважають, що у випускників основної школи професійні інтереси сформовані добре; відповідно 78,9% та 74,5% оцінюють професійні інтереси як "недостатньо сформовані", а 0,8% та 4,9% вважають, що вони "несформовані взагалі". Відповідаючи на питання "Що в першу чергу враховується при комплектуванні профільних класів в вашому навчальному закладі?", керівники шкіл та педагоги частіше за все називали "бажання учнів" (25,4% та 28,1% відповідно), "середній бал за навчальними предметами, які будуть вивчатися як профільні (22,8% та 22,2% відповідно), "бажання батьків учнів" (11,5% керівників шкіл), "рекомендації педагогів, які раніше навчали учнів" (13,1% вчителів).

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Професійно-технічна освіта
Професійно-технічна освіта — складова системи освіти України, що є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями ...

Вправи-основний метод виробничого навчання
У підручнику матеріал про вправи розкритий дуже докладно. Викладено сутність і дидактичну характеристику вправи як методу, а також методика керівництва вправами учнів, тобто сутність поточного інстру ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net