Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі

Сторінка 8

Ефективною при засвоєнні елективних курсів може бути ігрова діяльність. Гра відноситься до інтерактивних методів, застосування яких сьогодні досить актуальне. У системі допрофільної підгтовки педагогічна цінність ігрових технологій зумовлена тим, що у процесі ігрової діяльності дев’ятикласники непомітно для себе, часто мимовільно, навчаються різним видам діяльності щодо засвоєння змісту курсу. Гру доцільно використовувати, якщо до неї не треба довго готуватись, витрачати кошти, і якщо період гри нетривалий.

Третій аспект варіативності курсів за вибором – організаційний. Він зумовлений двома першими: змістовим і технологічним. Організаційна варіативність елективних курсів – одна з важливих умов ефективного функціонування всієї системи допрофільної підготовки. Школярі самостійно, грунтуючись на своїх профільних інтересах і нахилах, без тиску з боку вчителя вибирають той чи інший курс. За дослідженнями вчених, більшість школярів (80%) вибирають таку організацію курсів, за якої їх діяльність відбувається у формі навчальних практикумів, ігор та індивідуальних консультацій. Виконання повного обсягу завдань за елективний курс розглядається як результат профільних проб.

Отже, курси за вибором у системі допрофільної підготовки можуть і повинні бути різними за змістом, технологіями проведення і формами організації. Лише за таких умов вони можуть ефективно розв’язувати складні проблеми допрофільної підготовки, бо здатні задовольнити освітньо-профільні запити кожного учня основної школи.

Підводячи висновки проведеного дослідження, зауважимо, що суттєвою проблемою організації допрофільної підготовки учнів є її навчально-методичне забезпечення. Це є однією з причин низької інформативності учнів та батьків про цілі до профільної підготовки, її початку, визначенню тривалості курсів за вибором, їх змісту та ін.

З точки зору Л.Липової, В.Малишевої, Т.Паламарчук практика роботи школи з питань організації профільного навчання свідчить про вірогідність її від педагогічної теорії. За результатами анкетування вчителів курсів підвищення кваліфікації, 74% вчителів усвідомлюють актуальність введення профільного навчання, проте лише 28% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі, а 90% не знають, якими новими вміннями має володіти вчитель профільної школи. Тобто навіть за самооцінкою опитаних учителів загал їх не готовий до роботи в профільній школі. Потреба практики іноді випереджають теорію.

Як зазначалось, згідно з новими вимогами до вчителя в умовах профільного навчання відбуватиметься модернізація педагогічної освіти і підвищуватиметься кваліфікація педагогічних кадрів. Отож найближчими роками профільні предмети і спецкурси буде викладати чинний педагогічний склад школи. На жаль, спеціалістів-практиків у галузі профільного навчання бракує. Здебільшого роботу з підвищення кваліфікації педагогів виконують методисти районних відділів освіти, для яких проблеми профілізації є доволі складними. Стосовно зарплатні вчителів профільних предметів: доплата для вчителів-предметників має становити не менше 15% ставки, тобто так, як для вчителів іноземної мови в спеціалізованих школах з викладанням іноземної мови з 1-го класу. Адже обсяг роботи вчителів профільного предмета значно зростає порівняно з непрофільною школою (розробка спецкурсів, проектування індивідуальних навчальних планів, наукові експедиції і польові практики). Потрібно вдосконалити і процес вибору профілю навчання – відповідно до інтересів учня (elekt – обирати, надавати перевагу), а не вчителя чи навчального закладу. Якщо ж це відбувається за ініціативою вчителя, то, як свідчить досвід, загал випускників школи не навчається далі за обраною спеціалізацією. Тому кращими є багатопрофільні заклади, де на демократичних засадах обирають профіль навчання самі учні. Сама школа заздалегідь має виконати опитування серед учнів і батьків щодо навчальних профілів, проаналізувати результати психолого-педагогічного моніторингу за тривалий період, зважати на матеріальне становище школи, а відтак ухвалити рішення. У цьому разі максимально враховуються індивідуальні можливості учнів за умов колективного навчання.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9



Рівні розвитку уяви молодших школярів
Для дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів було обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. В даній методиці дітям пропонується стандартний аркуш паперу і фломастер ...

Творчий портрет вихователя
Сучасний вихователь! Яким він має бути? Яким його хочуть бачити діти, батьки, держава? Яким він сам себе бачить? Ці надзвичайно актуальні питання турбують сьогодні всіх нас. Ні для кого не секрет, що ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net