Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Педагогіка: історія і сьогодення » Модель організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти » Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Сторінка 2

- факультативи й спецкурси є традиційною формою роботи з достатньо обдарованими учнями. Їхнім змістом є рішення нестандартних та олімпіадних завдань. Практикуються міжпредметні факультативні робочі програми.

- науково - дослідницька діяльність учнів передбачає, що кожен учень виконує протягом семестру одну "курсову" роботу в 10 класі й одну - в 11-му. Теми пропонуються науковими керівниками – викладачами гімназії та університету. Захист робіт проводиться на науковій конференції, на секціях у строки згідно з планом роботи . гімназії. Надалі робота може бути рекомендована для участі в міському конкурсі наукових праць Малої Академії наук. Оцінка за науково – дослідницьку роботу враховується в загальному рейтингу учня.

Професійно-консультаційний Центр гімназії є оргбазою для розвитку професійного самовизначення гімназистів та продовження освіти у вищому навчальному закладі. Сенс його існування - це вихід за межі як стандартних функцій педколективу, так і шкільних територіальних обмежень у світ громади міста, області та країни.

Години методичної роботи вчителів з учнями плануються та організуються заступником директора з науково – методичної роботи. Ці 1-3 методичних години на тиждень окремих учителів використовуються головним чином для практичного розширення методів неурочної роботи з учнями. У тому числі й ініціація учнів у наукові дослідження та до участі у конкурсах МАН.

Технологічний ресурс

Науково-методичні підходи до роботи з учнями реалізуються через ті види й форми занять, що є кращими загальновизнаними здобутками вітчизняної педагогічної школи та елементами сучасних європейських педагогічних технологій продуктивної акцентуації, адаптованих до новітньої освітньої дійсності.

Запроваджено наступні освітньо-технологічні елементи, що традиційній класно-урочній системі надають інноваційних характеристик:

Учителі гімназії мають можливість працювати без :

-поточних домашніх завдань;

-вузької залежності від підручника;

-виклику учнів до дошки;

-оголошення оцінок перед всім класом;

-поточно-накопичувального оцінювання формальних знань;

-адміністративного контролю конспектів уроків;

-поточно-накопичувального відвідування уроків адміністрацією;

-обов'язку чергувати по школі;

-обов'язку бути класним керівником;

-застосування до учнів репресивно-силових форм мотивації та інших "впливів", характерних посттоталітарним педагогічним системам.

Класні керівники своїми функціональними можливостями:

-надають учителям–предметникам можливості до постійного самоосвітнього розвитку у контексті проблеми "що вчити";

-ефективно закривають потреби закладу щодо занурення учнів у проблеми вихованості та культурного розвитку;

-отримують можливість реально впливати на контекст проблеми "як вчити" завдяки своїй "шарнірній" ролі між учителями та їхніми батьками, представниками ВНЗ, громадськості.

Моніторинговий ресурс навчальної роботи учнів

Навчальний рік складається із двох офіційних семестрів.

Радикальним аспектом інноваційної технології гімназії є виключно письмова форма атестації рівня компетентності учня з усіх предметів, а також формування семестрових оцінок винятково за підсумками комплексних тематичних атестацій, що застосовується з 1996 року.

З 1997 року започаткована системна робота учнів на накопичувальний бал у контексті самостійної їх роботи у присутності та при допомозі вчителя по розвитку їх понятійної здатності та напрацювання навичок застосування основ наук.

Здатність до самоосвіти добре напрацьовується через систему комплексно-тематичних домашніх робіт, що виконуються у супроводі вчителя. Відповідно до загального плану роботи гімназії контрольне домашнє тематичне завдання видається щомісяця, у п'ятницю після четвертої пари. Його треба виконати протягом одного дня , коли спеціально для цього проводяться спецкурси,індивідуально - групові консультації відповідно до розкладу.

Виконана домашня робота подається учнем на перевірку або відразу у суботу, або у понеділок до початку занять. Опісля цього, на першому ж занятті за розкладом учитель проводить аналіз її виконання через призму додаткового уточнення вибраних методів виконання завдань, а тільки потім по цій же темі виконується аудиторна тематична робота. При такій організації навчальної діяльності відчутний навчальний ефект одержують від стандартних властивостей феномена глибокого концентрованого занурення в тему. Для цього треба підбирати доступні, але вагомі за складністю завдання. Аудиторна атестаційна робота проводиться по завершенню теми, після домашньої контрольної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. Зміст варіанта визначається завданнями різних рівнів складності. На цьому етапі головним є усунути найменші можливості учнів до списування.

Директорські атестаційні роботи виконуються в режимі атестаційно-підсумкової "сесії". Під час неї призупиняються поточні навчальні заняття, визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи, складається спеціальний розклад.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Вправи-основний метод виробничого навчання
У підручнику матеріал про вправи розкритий дуже докладно. Викладено сутність і дидактичну характеристику вправи як методу, а також методика керівництва вправами учнів, тобто сутність поточного інстру ...

Вплив рухової діяльності на розвиток фізичних якостей молодших школярів
Як свідчать результати дослідження, антропометричні показники контрольної та експериментальної груп після експерименту статистично значимо не відрізнялись. Результати експерименту виявили зміни в рів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net