Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Педагогіка: історія і сьогодення » Модель організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти » Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Сторінка 4

Маємо підстави зробити наступний освітньо-технологічний висновок: "Поєднання "середньстатистичного" гімназиста з природно обдарованою елітою справі не шкодить". Педагогічний колектив гімназії виявився здатним системно підійти до актуальних цивілізаційних викликів: відмовитися від старої стратегії, що "нова ідеологія та культура визначають новий рівень розвитку людини та суспільства" на користь синергетично- технологічного впливу на рівень розвитку людини та суспільства, за якого ідеологія та культура перетворюються з "генератора" на інструменти до цього.

Аналіз роботи гімназії по організації профільної та до профільної підготовки, співвідношення здобутого досвіду з науково-теоретичною, нормативно-правовою базою, світовими тенденціями дозволяють сформулювати слідуючи проектні пропозиції системної організації інноваційного навчально-виховного процесу в гімназії

Щодо технології навчально-виховної роботи:

Ввести для старшої профільної школи (10-12 класи) обмеження обов'язкового максимуму кількості предметів (інваріативна частина), що не перевищував би десяти предметів (включаючи фізичну культуру);

Надавати навчальним закладам більше свободи в розробці та впровадженні навчальних планів ( додатки);

Початкову та основну школу конструювати як школу розвитку природних здібностей до діяльності і не спотворювати її т.зв. поглибленим вивченням окремих предметів (аналогічно: не намагатись університетські дисципліни вводити у період навчання у старшій школі);

Сформувати механізми встановлення суспільного статусу випускників початкової, а потім основної школи у залежності від їхніх результатів незалежного вимірювання рівня навчальної компетентності (для навчання у старшій школі окрім бажання до певного профілю треба додати відповідну йому підготовленіст, як результат навчання в основній школі);

Зробити гнучкою структуру навчання із врахуванням вікових особливостей учнів через диференційний поділ навчального року на частини: запровадити чверті для початкової та основної школи, але триместри для старшої і семестри для університетів, навчальний рік завжди розпочинати з понеділка і закінчувати як кінцевий, так проміжні його етапи у суботу (базова одиниця – навчальний тиждень);

Звільнити вчителів від обов'язкового відвідування закладу у канікулярний період, але передбачити систему канікулярної додаткової зайнятості, як учнів, так і вчителів (екскурсії, консультації, турніри тощо);

Запровадити обов'язковий розподіл програмної роботи на вивчення основ матеріалу і окремо на заняття по його застосуванню (продуктивне навчання) та передбачити системні консультативні заняття з учнями: як поточні, так і суто комплексно-тематичні з виділенням спеціальних днів: у середині навчального тижня – друга половина дня для позаурочної культурно та особистісно-розвивальної роботи, а у кінці тижня - тематична консультативна робота по профільним предметам, щоб забезпечити як індивідуальну освітню "траєкторію", так і планову її системність з боку усіх вчителів;

Ввести у навчальний план окремі системно-планові години для незалежного, щодо вчителів окремих класів, моніторингу результатів навчальної компетентності учнів ("стоп-тижні моніторингу, як практичної підготовки до ЗНО);

Додати до переліку дисциплін навчального плану неурочні види навчально-виховної роботи (науково-дослідні чи курсові, творчі роботи та екскурсії);

Передбачити право кожного вчителя та учня на 7 днів екскурсій на рік під час навчальних занять;

Впровадити як методичні стандарти програмно-планові уроки по самостійному опрацюванню учнями змісту науково-програмних текстів з консультативною допомогою вчителя (йдеться не про конспект підручника, а про опрацювання відкритої наукової інформації з певною навчально-цільовою проектною результативністю, що формує в учнів навики адаптації до вимог Болонської системи);

Щодо матеріального забезпечення роботи вчителів:

Встановити поурочне вчительське навантаження на ставку у межах 18 годин/тиждень;

Передбачити фінансування навчально-методичної роботи вчителів з учнями у розмірі 3 годин/тиждень;

Фінансувати індивідуально-групові години поточних консультацій учням до та після занять у межах до 9 годин/тиждень;

Фінансувати індивідуально-групові тематичні консультації учням один раз на місяць в обсязі 4 години/місяць (1 година/тиждень);

Оплачувати перевірку письмових робіт учнів для всіх учителів, окрім вчителів фізичної культури та спорту з розрахунку, як вчителям математики, чи вчителям мови відповідно до профілю предмету;

Ввести доплати вчителям, котрі працюють із залученням засобів інформаційних технологій як для проведення занять, так і для підготовки навчально-виховного матеріалу, що використовується під час роботи

Фінансувати певний мінімум професійної передплатної періодичної науково-методичної літератури як системний засіб до самоосвіти;

Фінансувати у системному порядку лекції запрошуваних до колективу спеціалістів для роботи як зі вчителями, так і з учнями;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Роль уваги та пам'яті в житті та навчальній діяльності дітей молодшого шкільного віку
Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний проце ...

Загальна характеристика учбової дисципліни
Навчальна дисципліна «Текстові процесори» є професійно-технічною. Мета дисципліни: навчити студентів теоретичним а практичним основам роботи в текстовому процесорі Word. Програма розроблена з урахува ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net