Аналіз літератури і педагогічного досвіду розвитку соціальної активності молодших школярів на уроках трудового навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах » Аналіз літератури і педагогічного досвіду розвитку соціальної активності молодших школярів на уроках трудового навчання

Сторінка 3

Цілеспрямовані спостереження, досліди, прості лабораторні роботи допомагають розвивати пізнавальну активність учнів, яка стимулює пошук дітьми найкращих варіантів вирішення практичних завдань конструювання, виготовлення і впорядкування виробу, самостійно знаходити причини невдач, ліквідовувати наслідки помилок.

Учитель, виходячи із програмних навчально-виховних завдань, місцевих умов та можливостей, добирає ті вироби, які вважає найбільш оптимальними, або підбирає інші, конструкція яких і вид роботи з ними відповідає змісту теми, що вивчається. Достатній вибір у переліку рекомендованих об'єктів праці до навчальних тем таких виробів, які мають відмінність у конструкції і технології виготовлення, а також наявність творчих завдань дає можливість учителю здійснювати диференціацію і оптимізацію трудової діяльності молодших школярів.

У процесі опанування навчальним матеріалом, визначеним програмою з трудового навчання початкових класів, учні мають оволодіти відповідним комплексом знань і вмінь, мати достатній рівень підготовки до навчання у середній ланці.

У галузі забезпечення соціальної активності учнів на уроках трудового навчання учні повинні знати:

значення праці людей найпоширеніших професій, традиції українського народу, пов'язані з трудовою діяльністю;

організацію робочого місця, культуру праці;

початкові політехнічні поняття, види технічних моделей;

Учні повинні вміти:

готувати своє робоче місце;

використовуючи знання з інших предметів, виготовляти наочно-дидактичні матеріали за програмою початкових класів;

контролювати трудову діяльність, об'єктивно оцінювати власні вироби та результати праці інших учнів.

Стимулювання соціальної активності учнів найбільш сприятливе у роботі з учнями початкових класів. Особиста активність, як міцний фактор, що стимулює діяльність, характеризується такими особливостями:

позитивною емоцією щодо діяльності ("навчання подобається");

наявність пізнавальної сторони цієї емоції ("мені цікаво знати");

вираження безпосереднього мотиву, що є типовим для самої діяльності.

На кожному уроці праці є можливість створення ситуації інтересу до навчання: вдало підібраний об'єкт праці; естетично виготовлений зразок виробу; демонстрація іграшки, моделі; цікаві творчі завдання; заохочення до участі у виставках, конкурсах, змаганнях; використання загадок, казок, зміст яких має безпосередній зв'язок із темою уроку тощо.

У процесі формування соціальної активності педагоги використовують методи стимулювання обов'язку і відповідальності. Вчитель початкових класів користується ним рідше ніж іншими методами, але, виховуючи дитину, не можна забувати, що в майбутньому їй потрібно жити не тільки за стимулом "хочеться", а й за стимулом "треба".

Роз'яснюючи і втілюючи в життя виховну мету уроку, наприклад: виховувати учнів економно витрачати матеріали, бережно ставитися до результатів праці інших людей, поважати людей праці, вчитель поступово здійснює стимулюючий вплив на усвідомлення учнями свого обов'язку і відповідальності.

Вимоги до організації робочого місця, додержання правил безпечної роботи і культури праці, до обов'язків чергових стимулюють певний упорядкований, системний хід діяльності учнів, їх відповідальність. Виконання цих вимог привчає молодших школярів до трудової дисципліни і, навпаки, відсутність або недодержання їх знижує ефективність навчально-трудового процесу.

Активізації трудової активності сприяє самостійна робота учнів над виготовленням виробу. При цьому вчитель стежить за діяльністю всього класу й кожного окремого учня, слідкує за прийомами виконання завдання, додержуванням правил безпечної роботи і культури праці. Якщо неправильно виконує завдання один або декілька учнів, учитель дає індивідуально додатковий інструктаж. При наявності помилок у більшій частині класу вчитель припиняє роботу і проводить інструктаж фронтально, пояснюючи допущені помилки і шляхи їх виправлення. Вказуючи на помилки, вчитель не виконує роботу за учнів, а тільки керує їх діями. Надмірна опіка вчителя заважає вихованню самостійності в учнів, тому індивідуальна допомога потрібна в разі необхідності, щоб вивести дитину знову на сходинку "самостійної стежини".

Страницы: 1 2 3 4 5



Сутність і структура зв’язного мовлення молодших школярів
Основним завданням вивчення рідної мови є розвиток мовлення. Розвиток мовлення – основний розділ програми з рідної мови, провідний принцип її опанування. Як зазначається у програмі, "розвиток мо ...

Роль музики в житті розваг
Форми організації дозвілля дошкільників у дитячому садку різноманітні. Це концерти за участю дітей і дорослих, ігри-драматизації, забави, веселі змагання, лялькові театри, вікторини. Основна мета роз ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net