Мета та завдання національного виховання молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Аналіз виховного ідеалу національного виховання за Ващенком » Мета та завдання національного виховання молодших школярів

Сторінка 1

Визначаючи мету виховної роботи національної школи, педагоги О. Киричук, В. Майборода, Ю. Руденко виходять з таких міркувань: виховання – цілеспрямована передача, освоєння і творче використання нині сущими поколіннями досвіду попередніх, продовження культурно-історичних традицій батьків, дідів і прадідів, творення людини даної епохи, члена свого роду і народу, введення його в сферу загальнолюдських цінностей.

Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв та ін., покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.

Будучи національною, школа передусім здійснює національне виховання, мета якого зумовлена проблемами та особливостями етнічної приналежності. У своїй найглибшій суті національне виховання – це виховання громадянина для задоволення потреб нації. Водночас навчально-виховний процес зорієнтований на потреби держави і має на меті виховання гідних громадян, високоосвічених патріотів, які люблять Україну, примножують її духовні і матеріальні багатства, готові до її захисту і самопожертви для її блага.

Навчально-виховний процес у національній школі є частиною глобальної соціально-педагогічної системи, яка виховує нові покоління, від котрих залежатиме доля всієї цивілізації. Тому виховання особистості має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях. Організовуючи виховну роботу, слід зважати на те, що національна культура є надбанням і багатством народу, яскравою формою вияву суті народу в мистецтві, традиціях, обрядах, звичаях, трудовій діяльності, побуті. Виховний процес повинен утверджувати єдність вселюдської і національної культури.

Отже, національна школа має поєднувати виховання особистості для потреб нації.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної приналежності особистісних рис громадян Української держави, розвинутої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Метою національного виховання має бути утвердження у свідомості нації культурної, мовної єдності, своєї національної неповторності, вагомості. Підростаюче покоління потрібно готувати до практичної діяльності у справі розбудови держави. Мета національного виховання на сучасному етапі, на нашу думку, це: утвердження у свідомості дітей національної, культурної, мовної єдності, національної окремішності і неповторності, розуміння важливості для розвитку нації власної держави і розбудови її, виховання національно-державних патріотів, пріоритетним для яких є добро всієї нації і піклування про її поступ; усебічна підготовка до творчої праці з розбудови і захисту незалежної Української держави, рідної духовної і матеріальної культури, а через них до участі у вселюдській культурі; досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, основою яких є національна рівність, взаємна толерантність і пошана. Головна мета національного виховання освітянської молоді в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") визначається як формування "особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури".

Національне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно-вікових особливостей учнів певного класу. Особливе місце в цьому процесі належить учням початкової ланки освіти. Пояснюється це віковими особливостями дітей, характерною рисою яких є здатність охоче пізнавати навколишній світ, нові знання, сприймати норми поведінки виробляти власне світосприйняття та світобачення. Саме тому основи національного виховання значною мірою закладаються в цей період життя та навчання.

Український етнограф та громадський діяч В.Гнатюк дійшов висновку, що зміст національного виховання учнів визначає тріада: "громадянин – патріот – гуманіст". Кожен з цих компонентів має свої специфічні ознаки.

а) Громадянин. Громадянські цінності виражають прагнення до побудови гуманного суспільства. Зважаючи на це, національне виховання передбачає формування в молоді таких рис:

- громадянська свідомість – це розумове осягнення і внутрішнє прийняття людиною того реального факту, що вона належить до певного соціуму; усвідомлення власної гордості за приналежність до своєї нації, сприйняття оточуючого світу крізь призму національних інтересів, уміння мислити на основі образів національної культури;

- громадянський обов’язок учнів повинен виявлятися у зацікавленому і глибокому засвоєнні знань, в усвідомленні своєї залежності від держави, вона тим самим потребує утвердження у свідомості національної гордості й людської гідності українця, української ідеї, готовності стати на захист незалежності вітчизни;

Страницы: 1 2



Вплив мовної культури педагога вищої школи на рівень культури та свідомості особистості студента
Педагог вищої школи є включеним в соціальну структуру суспільства. Його роль в формуванні свідомого громадянина, гармонійної особистості є надзвичайно великою. Хоча особистість значною мірою формуєть ...

Результативність наукової організації праці студентів
Результативність наукової праці в підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності багато в чому визначається своєчасним стимулюванням (моральним і матеріальним). Повинна бути продумана ціла ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net