Проблема виховного ідеалу національного виховання у науково-педагогічній літературі

Педагогіка: історія і сьогодення » Аналіз виховного ідеалу національного виховання за Ващенком » Проблема виховного ідеалу національного виховання у науково-педагогічній літературі

Сторінка 1

Відомо, що основою будь якої освітньої системи є ідеал як мета виховання — особливе уявлення про те, якою повинна бути людина. Це уявлення народ втілює у своїй пісні, літературі, казках і переказах, у своїй народній педагогіці. "Ідеальна людина" завжди наділена найкращими якостями душі народу. Переломні епохи характеризуються потребою виразного бачення виховного ідеалу.

В українській народній педагогіці, починаючи з XV ст., ідеал довершеної людини представлено образом українського козака, який знайшов своє продовження й розвиток в образах українського січового стрільця, самовідданого борця за самостійну Українську державу.

Основою козацького виховання були ідеї і засоби української народної виховної мудрості, вітчизняної педагогіки. Козацька педагогіка – це частина народної педагогіки, яка формувала у підростаючих поколіннях українців вірність рідній землі, Батьківщині, народу, виховувала в них незламну силу духу, стійку волю і високу козацьку мораль, лицарські якості.

Головна мета козацької педагогіки полягала у формуванні в сім’ї, школі й громадському житті козака – лицаря, мужнього громадянина, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю, дієвим патріотизмом, високим рівнем духовності.

Саме в козацькій педагогіці найповніше окреслено ідеал вільної і незалежної людини, яка на культурно-історичних, національно-духовних традиціях вітчизняного досвіду, громадського і політичного життя будує незалежну державу. Козацький виховний ідеал людини – це втілення лицарських чеснот, богатирських якостей, інтелектуальних здібностей і можливостей особистості, яка ввібрала в себе все найкраще, найблагородніше, що було притаманне типовим представникам як духовно-елітарних "верхів" української нації, так і високоморальних народних "низів". У змісті козацьких виховних традицій відображено виплеканий у віках ідеал козака – історично зумовлений тип українця, який свято береже заповіти, мрії, волелюбні прагнення батьків, дідів і прадідів. У багатьох фольклорних та літературних творах наш народ оспівав ідеал козака-землероба, власника своєї землі, її мудрого господаря. У часи чужоземної загрози народ творив ідеал козака-воїна незламної сили волі.

Навчання дітей у Київській Русі було підпорядковане вихованню у них народного світогляду, оволодінню основами хліборобської культури. Діти зростали на народній моралі та естетиці, дотримувалися звичаїв своїх предків, у них формувалося ставлення до природи як до живого організму, розуміння природного календаря.

У зв’язку з тим, що Київській Русі постійно загрожували кочівники, надзвичайної ваги набувало національне виховання. Воно здійснювалося на матеріалі билин, казок, легенд, оповідей учасників військових походів, пісень та іншими засобами народної педагогіки. Вищим досягненням педагогічної думки Київської Русі є "Повчання дітям" Володимира Мономаха (1096 або 1117 р.). У своєму "Повчанні ." автор дає важливий матеріал для суджень про виховний ідеал Київської Русі. Викладаючи думки про гуманні стосунки між людьми, він закладає начала, які згодом стали основою педагогіки українського народу. У "Повчанні…" він піклується про єдність рідної землі, закликає безкорисливо служити Вітчизні. У творі подаються поради і вимоги щодо виховання дітей:

– постійно працювати і не лінуватися;

– мати благородну поведінку;

– мати чисту душу і худе тіло;

– поважати старших і коритися їм;

– вчитися добру, любові, гуманізму, у тому числі й до інших народів;

– уміти вести бесіду, під час якої більше думати, ніж говорити;

– постійно вчитися, міцно запам’ятовувати і повторювати раніш вивчене, одноразово вчитися новому;

– виявляти самостійність у навчанні тощо.

Визначаючи сучасний виховний ідеал, варто звернутися до ідеалів кінця ХІХ – початку ХХ ст., де найбільше проявилося відродження української нації, пробудження національної самосвідомості, зростання активності прогресивної інтелігенції у змаганнях за соціальний прогрес України, її освіту, науку, культуру. Виховний ідеал, який висували в той час педагоги-просвітителі, ґрунтувався на загальнолюдських та національних цінностях. Аналізуючи твори українських "просвітян" Б. Грінченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, можна простежити в них ідеал добра, справедливості, відданості своїй державі, патріотизму, любові до праці на благо свого народу, до рідної мови, історії, культури.

Страницы: 1 2 3



Програма формування відповідального ставлення до власного здоров’я старших підлітків
Згідно результатів проведеної діагностики в рамках даного дослідження нами розроблено програму формування відповідального ставлення старших підлітків до власного здоров’я, метою впровадження якої є с ...

Прийоми навчання творчого розповідання
Кожен вид творчих розповідей потребує своїх прийомів навчання. Так, наприклад, перед тим, як пропонувати дитині складати творчі розповіді про іграшку, вихователь має дати зразок, тобто сам описати іг ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net