Педагогічні ідеї Григорія Ващенка в розбудові національної системи освіти

Педагогіка: історія і сьогодення » Аналіз виховного ідеалу національного виховання за Ващенком » Педагогічні ідеї Григорія Ващенка в розбудові національної системи освіти

Сторінка 2

Г. Ващенко окреслив сучасні йому завдання освіти й виховання української молоді, що стоять перед українським народом. Виховання молоді, вважає вчений, має здійснюватись, в пошані до кращих національних традицій, враховуючи завдання сучасності. Розв’язуючи питання про мету виховання сучасної української молоді, ми мусимо рахуватись не лише з нашими традиціями, а й з тими завданнями, що ставить перед нами сучасне й майбутнє, а також брати до уваги психічні властивості нашого народу, як позитивні, так і негативні. Перші треба розвивати, другі – усувати або принаймні послаблювати. Завдання, що стоять перед українським народом це:

1) об’єднатися в боротьбі за утвердження своєї держави і національної самостійності;

2) розбудувати Україну, зробити її невразливою щодо зовнішніх впливів і загроз, сильною економічно і політично;

3) піднести на високий рівень свою духовну культуру, освіту, науку й мистецтво, стати врівень з передовими народами світу.

Для досягнення цих завдань потрібно багато зусиль, відповідних психічних здібностей. Нинішній етап розвитку людства демонструє посилення інтеграційних процесів. Людство усвідомлює, що нова епоха потребує і нового світогляду, де головними вартостями для людей буде не матеріальне, а духовне надбання. Панівним світоглядом нової епохи вчений вважає ідеалізм. Він приведе до небувалого розквіту філософії і споріднених з нею наук, і в першу чергу психології. Наука відкриє такі глибини людського духу, що й зробить далеко змістовнішим життя людини й надасть інших, глибших, форм спілкуванню людей між собою.

Загалом вчений вважав, що головним завданням в царині освіти є гармонійне виховання української молоді, основою якого є виховання волі й характеру під високим гаслом: Служба Богові й Батьківщині. Факти доводять, що для доброчинності не досить самого знання. Суто вольові акти поведінки людини характеризуються тим, що вони цілеспрямовані. Людина вольова завжди знає, чого вона хоче. Люди з міцним характером завжди мають перед собою мету, з якою вони пов’язують усе своє життя. Коли такої мети у людини немає або вона зневірюється в меті, – людина знижується й морально розкладається. Тільки на основі високих ідеалів може утворитись міцна, суцільна особистість. Коли ми хочемо виховати в українській молоді міцну волю і цілісність характеру, потрібно перш за все прищепити їм прагнення до високої мети, що об’єднувала б увесь український народ.

Український народ на собі відчув, що таке несправедливість, і сам мусить бути справедливим. Служба Батьківщині наказує підкоряти свої інтереси потребам українського народу. Щоб виконати ці завдання, молодь необхідно виховувати так, щоб для неї на першому місці стояли обов’язки, а потім уже права, щоб кожна молода людина в першу чергу мала задоволення не з того, що вона посідає в суспільстві те чи інше керівне становище, а з того, що вона чесно виконала свої обов’язки. Школа мусить більше уваги звернути на громадянське виховання молоді. Не досить озброїти молодь знаннями, не досить патріотичного виховання лише через лекції. Крім слова, потрібне ще й діло. Молодь має привчатися ретельно виконувати свої громадські обов’язки й відповідати за них перед учнівською спільнотою і педагогами. Навчальний заклад необхідно розглядати як молодіжну громаду, що має свої спільні інтереси, своє громадське життя. Навчальні заклади покликані розвивати у молоді логічне мислення, тобто здібності аналізу, синтезу, робити висновки в різних формах індукції, дедукції і аналогії. Зразком для навчального закладу будь-якого рівня має бути мислення наукове.

Ще одне важливе завдання у вихованні – дати нашій молоді естетичне виховання. Необхідно розвивати творчі, мистецькі здібності молоді, що допоможе розкрити таланти, якими обдаровані наші діти. Молодь має зростати здоровою, міцною й спритною. Виховуючи міць тіла, треба прагнути до гармонійного розвитку системи м’язів у цілому. Фізичне виховання вчений розглядав у зв’язку з вихованням інтелектуальним і моральним. Основне у людини – її дух. Отже, молодь треба виховувати так, щоб тіло було спритним і міцним знаряддям духу. Слід виховувати чесноти й пристойності в особистій поведінці й у ставленні до інших людей. А саме: доброзичливість, уважність, щирість, пошана до старших, до священнослужителів тощо.

Г. Ващенко обґрунтував свої педагогічні ідеї, виходячи із сучасних йому реалій життя української молоді в еміграції. На нашу думку, педагогічні ідеї і завдання, висловлені вченим у ХХ ст., є надзвичайно сучасними і повинні лягти в основу реалізації Державної національної програми "Освіта. Україна ХХІ століття". Вони будуть здійснені через виховання молоді: морально-релігійне, національно-патріотичне, інтелектуальне і фізичне. Повернення Г. Ващенка до суспільної свідомості активізує педагогічну громадськість, прискорить процес утвердження національної педагогіки, що, в свою чергу, допоможе українській владі будувати міцну європейську державу – Україну, сприятиме формуванню морально, ідейно й фізично здорового молодого покоління .

Страницы: 1 2 3



Методика ознайомлення дітей з геометричним матеріалом
Основним завданням вивчення геометричного матеріалу в 1-3 класах є формування в учнів чітких уявлень і понять про такі геометричні фігури, як точка, пряма лінія, відрізок прямої, ламана лінія, кут, м ...

Методи фізичного виховання
Однією із сторін фізичного виховання є навчання. У фізичному вихованні навчання характеризується як організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net