Становлення вищої освіти на Україні у XVI–XVII ст

Сторінка 2

Провідну роль в історії українського народу на протязі багатьох століть відігравав Київ, який був головним культурним центром України. Тут велося інтенсивне будівництво, процвітали різні ремесла, живопис, архітектура, музика. При київських монастирях – Печерському, Софіївському і Михайлівському Золотоверхому та інших – були крупні бібліотеки, де створювалися і переписувалися книги. В монастирських школах навчали дітей.

На початку XVII ст. в Києві визначаються два освітні культурні осередки, тісно зв’язані між собою, – братство і група учених – просвітителів при Києво-Печерській лаврі на чолі з її архимадридом Єлисеєм Плетенецьким.

Київське братство з самого початку своєї діяльності заснувало школу, яка поклала початок першій вищій школі у Східній Європі. Ця школа мала латино-польське спрямування, тобто українська освіта прилучалася до культурних і освітніх надбань Заходу і Сходу через вивчення класичних мов.

Великий особистий внесок в розвиток Київської братської школи вніс православний український полководець, гетьман Війська Запорізького Петро Коношевич-Сагайдачний, який вступив у братство усім військом в 1620 р.

Традицію засновану Сагайдачним, – опікувати Київську братську школу і виявляти матеріальну й політичну підтримку – продовжували і інші гетьмани Війська Запорізького і України.

Без сумніву, що провідну роль в встановленні Київської школи, визначенні характеру і рівня навчання відіграли її ректори. Почесне місце серед них належить першому ректору і професору Й. Борецькому ученому і педагогу, відомому просвітителю і діячеві.

З іменем борецького тісно зв’язаний прогресивний напрямок в розвитку педагогічної думки на Україні в кінці XVI початку XVII ст. Виняткову роль в житті суспільства він відводив школі, просвітництву. Борецький був упевнений, що власне освіта визначає місце людини в житті, що від її розповсюдження залежить суспільний прогрес.

Борецький був неперевершеним оратором. Його думки і слова справляли великий вплив на слухачів. Виступаючи на козацьких радах Борецький закликав: «Стійте сильно, не хитаючись і не боячись!», чим і заслужив славу «козацького митрополита».

В 1619–1620 р.р. ректором Київської братської школи був Мелетій Смотрицький. Син учителя і першого ректора Острозької школи Герасима Смотрицького.

В 1618–1619 р.р. Смотрицький створює «Слов’янську граматику» – працю, з якою він увійшов в історію науки як родоначальник слов’янської філософії.

Третім ректором Київської братської школи був Касіян Сакович. Він був переконаним просвітителем, надавав велике значення будівництву шкіл, поширенню знань серед народу.

Восени 1631 року в Києві виникає ще одна школа – Лаврська. Її засновником був архимадрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. За обсягом предметів, що вивчалися і структурою вона була подібна до польських і західноєвропейських колегій. Однак лаврська школа проіснувала недовго. Боячись, що Петро Могила може підкорити справу виховання молоді винятково релігійним потребам, братчики Києва ставлять вимогу об’єднати Лаврську школу з Київською Братською школою. Повне об’єднання школи відбулося в 1632 р.

Цікаво відмітити в цьому питанні позицію Івана Борецького. Будучи главою православної церкви на Україні і другом Петра Могили, він тим не менше став на сторону братчиків. Борецький до кінця життя залишався противником підкорення освіти вузькоцерковним інтересам, виступав за розвиток народних шкіл, за якими бачив майбутнє.

Вимоги братства після смерті Борецького підтримав новий митрополит Ісайя Купинський, один із перших організаторів Братської школи.

Київська Колегія

Об’єднана школа розпочала свою роботу в 1632 р. Вона стала називатися колегією. Відомо, що колегіями в Західній Європі називали школи вищого типу.

Треба зазначити, що деякі дослідники, вивчаючи розвиток вищої освіти на України намагалися виділити і протиставити періоди «домогилянський» і «могилянський», вважаючи саме останній початком розвитку в вищої освіти. Нам це здається неправильним. Курс наук, що читалися в Братській школі і колегії, фактично, нічим не відрізнялися. Деякі викладачі Братської школи – І. Борецький, М. Смотрицький – мали вищу Європейську освіту. Злиття Братської і Лаврської шкіл – було новим кроком на шляху розвитку вищої освіти на Україні. Безперечно, велика заслуга в цьому належить Петру Могилі – високоосвіченій людині, визначному просвітителю і гуманісту. Всі свої знання, блискучі організаторські здібності і матеріальні кошти Петро Могила віддав колегії, яка на його честь стала найменуватися Києво-Могилянською і під цією назвою увійшла в історію. Культурна діяльність Петра Могили не обмежувалася підтримкою Київської Колегії. За його участю були відкриті колегії у Вінниці, Кременці, Рощі. Понад 20 років він стояв на чолі книговидавничої справи на Україні. Високий рівень творів Петра Могили написаних слов’янською, українською, польською і латинською мовами ставлять його в ряд з найвизначнішими письменниками першої половини XVII ст. Його твори поширилися не лише в Україні, а й у Росії, Польщі, Молдавії, Грузії тощо.

Страницы: 1 2 3



О кафедрі концертмейстерства
Кафедра концертмейстерства заснована у 1938 р. як кафедра камерного ансамблю та концертмейстерства, а з 1968 р. вона відокремлена у самостійний навчальний підрозділ. Створення кафедри - результат тво ...

Дослідження психологічних чинників школярів з метою профорієнтації
Вибір професії. Яким величезним сенсом наповнена, здавалося б, звична словосполука, скільки в цьому приховано емоцій, тривог, очікувань, проблем! Ким стати? Це питання задавало, задає і задаватиме бу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net