Комплекс пізнавальних завдань для самостійної роботи учнів з курсу «Основи здоров'я »

Педагогіка: історія і сьогодення » Самостійна робота молодших школярів з основ здоров'я » Комплекс пізнавальних завдань для самостійної роботи учнів з курсу «Основи здоров'я »

Сторінка 3

Оскільки керівництво розумовою діяльністю здійснюється через пізнавальні завдання, то необхідною умовою ефективного виконання учнями самостійної роботи є цілеспрямоване використання пізнавальних завдань як засобу формування знань.

Н. Коваль визначає такі типи пізнавальних завдань, які доцільно використовувати на уроках:

Сортування навчального матеріалу за завданням учителя.

Порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів і явищ, що вивчаються.

Використання аналогії як засобу перенесення способу дії.

Класифікація предметів і явищ навколишнього середовища.

Виділення головного.

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Доведення істинності судження.

Аналіз літератури дав нам змогу визначити, що з курсу «Основи здоров'я» доцільно використовувати такі типи пізнавальних завдань.

1. Завдання на сортування навчального матеріалу в початкових класах за своєю складністю повинні варіативно відтворювати знання. На основі прочитаного тексту, розповіді вчителя, розгляду малюнків, власного досвіду учневі потрібно: знайти в тексті відповідь на поставлене запитання; розповісти про об'єкт, що вивчається; виконати завдання за зразком тощо.

Наведемо приклад такого завдання для 3 класу: прочитай статтю «Тимчасове вимкнення електричного світла» і розкажи як уникнути незручностей, коли вимкнули електричне світло. Розглянь малюнок і покажи дорогу, перехрестя і перехід.

Під час вивчення теми «Фізична складова здоров'я» формували в учнів уміння групувати предмети за певними ознаками. Наприклад, групувати їжу з урахуванням її харчової цінності.

2. Завдання на порівняння у формі зіставлення і протиставлення.

Пізнавальна сутність порівняння полягає у відображенні таких зв'язків, відношень об'єктивної дійсності, як подібність і відмінність.

Порівняння здійснюється в двох основних формах — зіставленні і протиставленні. Під зіставленням розуміють процес, спрямований на виділення істотних ознак, спільних для ряду об'єктів (позитивна абстракція), а протиставлення — процес, що має протилежну мету, тобто виділення того, від чого необхідно відокремитися при визначенні істотних ознак (негативна абстракція).

Виняткового значення порівнянню надавав К. Ушинський. Він вважав порівняння «основою всякого розуміння і всякого мислення», засобом зв'язку нових і старих знань, матеріалу підручника з власним досвідом учня. Порівняння, на його думку, є необхідним прийомом у навчанні дітей бачити різні відношення між предметами і явищами.

Як дидактичний прийом, що розвиває і зміцнює розум, порівняння зберігає важливе значення і в сучасній початковій школі. Про це свідчать наукові дослідження, творчий досвід учителів, вимоги навчальних програм. Навчальна програма з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу передбачає використання порівняння в процесі самостійного здобування знань, узагальнення і систематизації матеріалу тощо. Наприклад, можна запропонувати таке завдання: розглянь малюнки і порівняй, як сидять дівчинка і хлопчик за партою. Чим відрізняється, як сидить дівчинка від того, як сидить хлопчик? Хто з них сидить правильно?

3. Завдання для виділення головного. Самостійне розрізнення другорядного і головного є важливим етапом у пошуковій діяльності. Це зумовлено тим, що об'єктивна аналітико-синтетична діяльність учнів молодшого шкільного віку має тенденцію до змішування істотного і неістотного, виділення яскравих динамічних зв'язків зовнішнього характеру. Водночас без достатнього розвитку вміння виділяти головне неможлива повноцінна самостійна діяльність. Тому пізнавальні завдання па визначення головного повинні широко використовуватись у процесі засвоєння нових понять, узагальнення і систематизації знань, під час підведення підсумків уроку.

Завдання цього типу мають кілька видів: сортування матеріалу за певними ознаками (складністю, значущістю); виділення головної думки прочитаного; виділення істотних подібних і відмінних ознак явищ і предметів. Навчати учнів початкових класів, наприклад, виділяти головне в прочитаному тексті треба поступово, поділяючи це вміння на кілька простіших. Спочатку треба привчити дітей робити загальний аналіз тексту, ставлячи такі запитання: про що тут розповідається?

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Нетрадиційні уроки в курсі географії
Протягом тривалого часу в нашій країні була поширена класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Це частина нав ...

Стан досліджуваної проблеми в практиці сучасних ДНЗ
Найважливішим на етапі дошкільного дитинства є розвиток зв’язного мовлення, адже дитина для власного особистісного розвитку та успішної соціалізації мусить спілкуватися з тими, хто поруч, тобто стати ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net