Культурні зв’язки Києво-Могилянської академії

У другій половині XVII – на початку XVIII ст. в Росії відбувалося помітне піднесення культури. Поширювалася освіта, з’являлися школи, друкарні, видавалися та переписувалися книги.

В умовах наростання боротьби народних мас проти польсько-католицької експансії українські політичні діячі прагнули до посилення політичних і культурних зв’язків з Росією, в зміцненні яких вони вбачали основу успішного завершення цієї боротьби.

Ще в 1640 р. протектор Київської колегії Петро Могила запропонував царю Михайлу Федоровичу заснувати в Москві школу, в якій київські вчителі навчали б «дітей боярських і простого народу грамоті грецькій і слов’янській». Хоча ця пропозиція не була здійснена, згодом боярин Ф. Ртищев, палкий прихильник російсько-українських зв’язків, з дозволу царя запросив тридцять київських учених – монахів, знавців слов’янської і грецької мов, до московського Андріївського монастиря. Київські вчені, які займалися перекладом книг на російську мову, завоювали прихильність і визнання прогресивних московських кіл.

У 1649році на запрошення царського уряду до Москви знову прибула група вчених з Києва, в тому числі Епіфаній Славинецький, Арсеній Сатановський, Симеон Полоцький та інші.

Епіфаній Славинецький – видатний український учений, письменник, педагог. Його спадщина сто п’ятдесят оригінальних та перекладених творів богословського і світського змісту, книги географії, історії, педагогіки і медицини.

У Чудовому монастирі Е. Славинецький заснував першу в Москві греко-латинську школу і був її ректором. Написав для неї педагогічний посібник «Гражданство обычаев детских», що мав «безсумнівний вплив на розвиток російської педагогіки».

Симеон Полоцький – просвітитель, вчений, поет. У 1664році Полоцький приїхав до Москви де розгорнув активну літературно-освітню діяльність. Він вважається основоположником російської силабічної поезії і красномовства. Твори С. Полоцького користувалися великим успіхом серед прогресивних московських кіл. С. Полоцький брав активну участь у заснуванні двірцевого театру, який був першим театром Росії. Писав для нього п’єси. Особливою популярністю користувалася його комедія «Притча о блудном сине».

Полоцький брав участь у складанні «Академічних привілеїв» (1682 р.) – проекту Слов’яно-греко-латинської академії в Москві. Але відкрита вона була лише після його смерті. Діяльність Е. Славинецького, С. Полоцького та їх послідовників – українських і російських прогресивних суспільно – політичних і культурних діячів-значний крок у розвитку російської науки, літератури освіти.



Місце трудової підготовки учнів у системі освіти Великобританії
Трудове навчання в загальноосвітній школі має довгу історію. На початку від нього вимагали широкого виховного плану. Однак поступово воно стало підпорядковуватись швидше логіці ремесла, ніж потребам ...

Основні поняття спеціальної педагогіки
Спеціальна педагогіка (синоніми: дефектологія, корекційна педагогіка) є складовою частиною педагогіки. Спеціальна походить від лат. specialis – рід, вид чого-небудь). Спеціальна педагогіка – це теорі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net