Виявлення особливостей професійної інформації, консультації, професійного добору

Педагогіка: історія і сьогодення » Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді » Виявлення особливостей професійної інформації, консультації, професійного добору

Сторінка 8

Часто профдобір збігається з фінальною частиною профконсультації. Такий збіг визначається спільністю методик, що застосовуються в цих двох із йдеться вже про елементи психологічної структури професії і особистість працівника (зрозуміло, що для проведення такої роботи потрібна відповідна підготовка спеціаліста, який зустрічається з учнями, і відповідна підготовка учнів). Аналогічні вимоги психологічного та методичного характеру ставляться і до інших форм профінформаційної роботи.

Необхідну підготовку до сприймання професіографічного матеріалу і співставлення його з психологічною сферою особистості (зокрема, із власними особливостями) учні повинні отримувати на профінформаційних уроках.

Завдяки цьому з’являться бажання займатися корисною справою, якісно виконувати доручену роботу. Учні V—VII класів знайомляться, в основному, з професіями свого економічного регіону. Однією з умов профорієнтації у навчальному процесі є врахування потреб у кадрах конкретного економічного району. Адже кожен економічний район має свої специфічні, характерні для даної місцевості потреби в кадрах. Одне із завдань профорієнтації — задовольнити цю потребу. Учні повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні. Вчителі повинні ознайомити учня з потребами у певних спеціальностях свого регіону і наголошувати саме на цих професіях. Освіта повинна не лише задовольняти потреби регіону, а й сприяти розвитку регіону в тих галузях, які ще не достатньо розвинуті. На етапі завершення основного ступеня середньої школи (II ступінь, 8—9 клас) особливе значення в професійному самовизначенні школярів має курс «Основи вибору професії». У 8 класі доцільно рекомендувати учню вибір однієї зі сфер професійної діяльності: людина—природа, людина— техніка, людина— людина, людина—знакова система, людина—художній образ.

Предмети на вибір у цих класах покликані сприяти формуванню у школярів стійких професійних інтересів, допомогти їм у виборі правильного навчання в 10—11 класах. Підсилюється увага до вироблення у школярів бажання до постійного навчання. Профорієнтаційна робота з ними планується з урахуванням можливості продовження освіти у професійно-технічних навчальних закладах чи у середніх загальноосвітніх школах.

Учні 10—11 класів, що вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професією, уточнюють відповідність своїх професійно важливих і інших якостей, стану здоров'я вимогам професійної діяльності, що обирається.

При цьому слід не лише звертати увагу на психофізіологічні якості школярів, необхідні для оволодіння професією, але і за необхідністю коректувати вибір учнів, допомагати у самостійному оцінюванні своїх здібностей і інтересів. Чим старший клас, тим жорсткіша диференціація, тим глибшими є профілювання й індивідуалізація навчання. З огляду на важливу роль батьків у професійному самовизначенні учнів особливе значення має співпраця в профорієнтаційній роботі школи й сім'ї. Тому школа повинна направляти зусилля батьків на створення умов для розвитку інтересів, схильностей і здібностей їхніх дітей, формування в них обґрунтованих професійних намірів, на участь у розробці планів реалізації цих намірів, з допомогою шкільних психологів, фахівців-психологів центру соціальних служб для молоді, озброюючи батьків мінімумом психолого-педагогічних знань і умінь, необхідних для грамотного впливу на професійне самовизначення дитини, профорієнтації та пошук кількісних критеріїв для характеристик і порівняльного аналізу психологічних структур різних професій і професійних груп.

Отже, предметом профорієнтації є професіографії, а також розробка професіограм і психограм. Під професіограмою розуміється детальний опис змісту, технології і всіх суттєвих умов конкретної професійної діяльності — технічних, соціальних, психологічних, економічних, гігієнічних, медичних, кліматичних. Психограма також є описом професійної діяльності, але таким описом, який спрямовується безпосередньо на особистість, тобто на розкриття тих вимог, які професійна діяльність ставить перед психологічною сферою особистості — вимог до особливостей сприймання, мислення, пам'яті, уваги, уяви тощо. Профорієнтація і профорієнтаційна професіографія повинні мати спільну «методичну мову», яка може бути забезпечена лише спільністю психодіагностичних методик. За додержання такої умови з'являється реальна можливість співставленням показників профконсультаційного дослідження особистості з показниками психограми професії .

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9



Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти
Необхідність одночасного засвоєння учнями установ початкової та середньої професійної освіти навчального матеріалу, обумовленого двома стандартами (загальної середньої та професійної освіти), призвед ...

Вікові особливості молодших школярів
За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дитини він шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються осо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net