Виявлення особливостей професійної інформації, консультації, професійного добору

Педагогіка: історія і сьогодення » Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді » Виявлення особливостей професійної інформації, консультації, професійного добору

Сторінка 8

Часто профдобір збігається з фінальною частиною профконсультації. Такий збіг визначається спільністю методик, що застосовуються в цих двох із йдеться вже про елементи психологічної структури професії і особистість працівника (зрозуміло, що для проведення такої роботи потрібна відповідна підготовка спеціаліста, який зустрічається з учнями, і відповідна підготовка учнів). Аналогічні вимоги психологічного та методичного характеру ставляться і до інших форм профінформаційної роботи.

Необхідну підготовку до сприймання професіографічного матеріалу і співставлення його з психологічною сферою особистості (зокрема, із власними особливостями) учні повинні отримувати на профінформаційних уроках.

Завдяки цьому з’являться бажання займатися корисною справою, якісно виконувати доручену роботу. Учні V—VII класів знайомляться, в основному, з професіями свого економічного регіону. Однією з умов профорієнтації у навчальному процесі є врахування потреб у кадрах конкретного економічного району. Адже кожен економічний район має свої специфічні, характерні для даної місцевості потреби в кадрах. Одне із завдань профорієнтації — задовольнити цю потребу. Учні повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні. Вчителі повинні ознайомити учня з потребами у певних спеціальностях свого регіону і наголошувати саме на цих професіях. Освіта повинна не лише задовольняти потреби регіону, а й сприяти розвитку регіону в тих галузях, які ще не достатньо розвинуті. На етапі завершення основного ступеня середньої школи (II ступінь, 8—9 клас) особливе значення в професійному самовизначенні школярів має курс «Основи вибору професії». У 8 класі доцільно рекомендувати учню вибір однієї зі сфер професійної діяльності: людина—природа, людина— техніка, людина— людина, людина—знакова система, людина—художній образ.

Предмети на вибір у цих класах покликані сприяти формуванню у школярів стійких професійних інтересів, допомогти їм у виборі правильного навчання в 10—11 класах. Підсилюється увага до вироблення у школярів бажання до постійного навчання. Профорієнтаційна робота з ними планується з урахуванням можливості продовження освіти у професійно-технічних навчальних закладах чи у середніх загальноосвітніх школах.

Учні 10—11 класів, що вибрали профіль навчання чи опанували (за бажанням) професією, уточнюють відповідність своїх професійно важливих і інших якостей, стану здоров'я вимогам професійної діяльності, що обирається.

При цьому слід не лише звертати увагу на психофізіологічні якості школярів, необхідні для оволодіння професією, але і за необхідністю коректувати вибір учнів, допомагати у самостійному оцінюванні своїх здібностей і інтересів. Чим старший клас, тим жорсткіша диференціація, тим глибшими є профілювання й індивідуалізація навчання. З огляду на важливу роль батьків у професійному самовизначенні учнів особливе значення має співпраця в профорієнтаційній роботі школи й сім'ї. Тому школа повинна направляти зусилля батьків на створення умов для розвитку інтересів, схильностей і здібностей їхніх дітей, формування в них обґрунтованих професійних намірів, на участь у розробці планів реалізації цих намірів, з допомогою шкільних психологів, фахівців-психологів центру соціальних служб для молоді, озброюючи батьків мінімумом психолого-педагогічних знань і умінь, необхідних для грамотного впливу на професійне самовизначення дитини, профорієнтації та пошук кількісних критеріїв для характеристик і порівняльного аналізу психологічних структур різних професій і професійних груп.

Отже, предметом профорієнтації є професіографії, а також розробка професіограм і психограм. Під професіограмою розуміється детальний опис змісту, технології і всіх суттєвих умов конкретної професійної діяльності — технічних, соціальних, психологічних, економічних, гігієнічних, медичних, кліматичних. Психограма також є описом професійної діяльності, але таким описом, який спрямовується безпосередньо на особистість, тобто на розкриття тих вимог, які професійна діяльність ставить перед психологічною сферою особистості — вимог до особливостей сприймання, мислення, пам'яті, уваги, уяви тощо. Профорієнтація і профорієнтаційна професіографія повинні мати спільну «методичну мову», яка може бути забезпечена лише спільністю психодіагностичних методик. За додержання такої умови з'являється реальна можливість співставленням показників профконсультаційного дослідження особистості з показниками психограми професії .

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9



Способи збагачення лексичного запасу мовлення студентів
Потреби часу вимагають нових підходів до викладання української мови і в школах, і у вищих навчальних закладах. Оволодіння мовою на комунікативних засадах с сьогодні суттю лінгвістичних інновацій, пе ...

Передумови та проблеми використання ІКТ
Завдання сучасного вузу - підготовка конкурентоспроможного фахівця. Інформаційний бум, що супроводжує наше життя, змушує викладачів переглядати традиційні форми роботи, переосмислювати зміст освіти. ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net