Взаємозв'язок структурних компонентів профорієнтації

Сторінка 1

Взаємний зв'язок між профінформацією, профконсультацією і профдобором у системі профорієнтаційної роботи має певні особливості, що випливають із завдань і логіки побудови навчально-виховного процесу. Робота, що проводиться в межах професійної інформації, передує роботі з профконсультації та профдобору. У процесі профконсультації учень отримує відомості про себе, про важливі з точки зору професійного самовизначення особистості властивості його психологічної сфери. Але ж учневі потрібно правильно скористатися цими новими знаннями про себе, перепустити їх через свої ставлення і професійні інтереси. Формування адекватних ставлень і дійових, реалістичних професійних інтересів — це головне завдання профінформаційної роботи. Певна річ, вибір професії практично можна здійснити, використовуючи лише діагностичні матеріали професійної консультації.

Початковий профдобір, що завершує етап роботи з професійної консультації, є ефективним лише тоді, коли спирається на весь комплекс робіт із профконсультації та профінформації. Оскільки у професійному самовизначенні випускника школи важливим є врахування всіх істотних особливостей його індивідуальної психологічної структури і, зокрема, тих, що сформовані в процесі виховної роботи засобами професійної орієнтації, а також тих, що визначаються досить стійкими, генетично обумовленими властивостями його особистості. Усе це з'ясовується під час профконсультаційної роботи з учнем. Тільки за цих умов стає можливим підібрати для людини такий вид професійної діяльності, де особистість максимально реалізує свої здібності.

У такому випадку існує у школі система профорієнтаційної роботи з учнями і з батьками. За останні роки вийшло чимало книг, присвячених проблемам професійної орієнтації. Психологи, соціологи, лікарі, педагоги спільно розробляють рекомендації та тести, користуючись якими, молода людина може з більшою імовірністю прийняти правильне рішення у виборі професії. Щоб вибір професії був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори:

-інформованість про світ професій

-знання своїх особистісних особливостей

-уміння співвідносити особисті якості з вимогами, які пред'являють професія і спеціальність. Однак, вибір професії пов'язаний і з категоріями можливості й потреби, інтересу до мети, такими факторами, як потяг і мотивація, передбачення результатів прийнятих рішень. Як виявити професійні інтереси, схильності, мотиви і як їх розвинути? Як оцінити здібності учнів і їхню відповідність вимогам обраної професії? Давайте спробуємо відповісти на ці та інші важливі запитання. Професійна орієнтація — це система науково-практичної діяльності загальноосвітньої школи, низки інших суспільних інститутів, метою яких є професійне самовизначення учнів, що відповідає індивідуальним особливостям кожної особистості й потребам суспільства в кадрах. Уся шкільна робота повинна сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності. На наш погляд, однією з проблем, які повинна вирішувати школа, є рання етапна профорієнтаційна діагностика. Треба враховувати вікові зміни мотиваційної сфери. Шляхом спостереження за школярами, анкетування, аналізу творів на задані теми можна виявити наступні етапи становлення, суспільно цінних мотивів трудової діяльності учнів І—XI класів. Отже, перша перспектива — накопичення інформації, потрібної для обговорення, її можна черпнути з відповідних довідників, реклами у засобах масової інформації, презентацій освітніх послуг, днях відкритих дверей, отримати з «перших рук» — від студентів і, нарешті, опосередковано — через участь у конкурсах та олімпіадах, які проводять вищі навчальні заклади.

Другим важливим аспектом підготовки до вступу у ВНЗ є навчання у спеціалізованих середніх закладах, профільних класах шкіл та на підготовчих вузівських курсах. Такі програми можуть бути корисними з кількох причин: через вищий за загальний рівень підготовки, тісні зв'язки з конкретним навчальним закладом, розвиток контактів з іншими абітурієнтами та їхніми батьками, доступ до додаткових джерел інформації тощо.

Страницы: 1 2 3



Форми та засоби екологічного виховання
Зрозуміло, що екологічне виховання сьогодні не повинно обмежуватися виключно розширенням поінформованості школярів. Реальним постає той факт, що шкільні заняття повинні базуватися на реалізації психо ...

Характеристика розвитку основних пізнавальних психічних процесів, які повинен брати до уваги вчитель початкової школи
Майбутній вчитель початкових класів має бути обізнаний у достатній мірі у питаннях розвитку пізнавальних психічних процесів. До основних процесів належать: сприймання, увага, мислення, мовлення, пам' ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net