Взаємозв'язок структурних компонентів профорієнтації

Сторінка 2

Здається, прийняти рішення було б легше, починаючи його обговорення вже у десятому класі. Однак за умов нестабільного ринку праці ані батьки, ані діти, як правило, на це не наважуються. Очевидно, що вступні іспити можуть спричинити психологічні труднощі як для абітурієнта, так і для його сім'ї. Початок навчання у ВНЗ теж може становити певну небезпеку для психологічної стабільності молодої особи, як, до речі, і весь період отримання вищої освіти.

Початок навчання у вищому навчальному закладі пов'язаний зі зміною життєвого стереотипу, необхідністю адаптації, підвищеним фізичним та психологічним навантаженням. Інколи юнаки виявляються не зовсім готовими до таких змін і піддаються різноманітним негативним зовнішнім впливам.

Впроваджуючи систему психологічної підтримки студентів та їхніх близьких на всіх етапах навчання — від профільного класу до переддипломної практики, — ми розраховуємо як на безпосередні, так і на перспективні результати, оскільки психологічна стабільність та відповідальність особистості є важливими якостями кваліфікованого спеціаліста.

У профорієнтації традиційно виділяються такі напрями: профінформація, профагітація, профпросвіта, профдіагностика і профконсультація. Профорієнтація — дуже об'ємне поняття. Наприклад, можна сказати, що сучасне західне суспільство є профорієнтаційне, тому що від народження орієнтує дитину на «життєвий успіх» і «успішну кар'єру». Профорієнтація припускає широкий комплекс заходів для надання допомоги у виборі професії, куди входить і профконсультація як індивідуально орієнтована допомога в професійному самовизначенні. І профорієнтація, і профконсультація — це «орієнтування» школяра, тоді як професійне самовизначення більше співвідноситься із «самоорієнтуванням» учня, що виступає в ролі суб'єкта самовизначення (за Є.А.Клімовим).

Професійне й особистісне самовизначення мають дуже багато спільного, а у вищих проявах майже зливаються. При спробі розділити їх можна виділити дві принципові відмінності.

Професійне самовизначення — більш конкретне поняття, його простіше оформити офіційно (одержати диплом тощо); особистісне самовизначення — це більш складне поняття, оформити офіційно його неможливо.

Професійне самовизначення залежить від зовнішніх, найчастіше сприятливих умов; особистісне самовизначення залежить від самої людини. Поняття «кар'єра» розповсюджене на Заході (наприклад, у США профорієнтація часто взагалі називається психологією кар'єри). У Росії існує своя традиція вживання цього слова, що припускає успіх у певній діяльності, але з деяким негативним відтінком (типу «кар'єризм»). Сутність професійного самовизначення. Поняття «самовизначення» цілком співвідноситься з такими «модними» нині поняттями, як «самоактуалізація»,«самореалізація», «самотрансценденція» При цьому багато мислителів пов'язують ці поняття з трудовою діяльністю. Наприклад, А.Маслоу вважає, що самоактуалізація виявляє себе «через захопленість значимою роботою»; І.С.Кін говорить, що самореалізація виявляється через працю, роботу і спілкування; П.Г.Щедровицький зазначає, що «сутність самовизначення — у здатності людини творити саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні постійно переосмислювати власну сутність»; Є.А.Климов виділяє два рівні професійного самовизначення: 1) гностичний (перебудова свідомості й самосвідомості); 2) практичний (реальні зміни соціального статусу людини). Самовизначення припускає не тільки «самореалізацію», а й розширення своїх споконвічних можливостей — «самотрансценденція» (за В.Франклом): « .повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто здатність «виходити за рамки самого себе», а головне — в умінні людини знаходити нові змісти в конкретній справі і у всьому своєму житті .». Таким чином, саме зміст визначає сутність самовизначення, самоздійснення і самотрансценденції. За більш творчого підходу до життя сам зміст створюється людиною заново. У цьому випадку людина перетворюється на справжнього суб'єкта самовизначення, а не просто виступає як провідник якихось «вищих» змістів.

Однією з найскладніших (і одночасно творчих) проблем є пошук змісту для конкретного клієнта, що самовизначається. Але єдиного змісту (для всіх однакового) бути не може. Винятки становлять лише епохи воєн і моральних випробувань, коли народ або окремі шари суспільства об'єднані загальною ідеєю. Спрямованість професійної орієнтації на лікування вад держави за рахунок особистості змінюється на спрямованість на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів і потреб особистості, що не протистоять інтересам і потребам суспільства, а узгоджуються з ними.

Страницы: 1 2 3



Методичні рекомендації розвитку у старших дошкільників мовленнєво-комунікативних навичок розповіді
У зв'язку, з переходом до навчання дітей в школі з шестирічного віку передбачається подальше вдосконалення всієї виховно-образовательной роботи в дитячому саду. Особливе значення має мовна підготовка ...

Європейська система перезарахування кредитів - ECTS
Інформаційні пакети Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і викорис ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net