Взаємозв'язок структурних компонентів профорієнтації

Сторінка 2

Здається, прийняти рішення було б легше, починаючи його обговорення вже у десятому класі. Однак за умов нестабільного ринку праці ані батьки, ані діти, як правило, на це не наважуються. Очевидно, що вступні іспити можуть спричинити психологічні труднощі як для абітурієнта, так і для його сім'ї. Початок навчання у ВНЗ теж може становити певну небезпеку для психологічної стабільності молодої особи, як, до речі, і весь період отримання вищої освіти.

Початок навчання у вищому навчальному закладі пов'язаний зі зміною життєвого стереотипу, необхідністю адаптації, підвищеним фізичним та психологічним навантаженням. Інколи юнаки виявляються не зовсім готовими до таких змін і піддаються різноманітним негативним зовнішнім впливам.

Впроваджуючи систему психологічної підтримки студентів та їхніх близьких на всіх етапах навчання — від профільного класу до переддипломної практики, — ми розраховуємо як на безпосередні, так і на перспективні результати, оскільки психологічна стабільність та відповідальність особистості є важливими якостями кваліфікованого спеціаліста.

У профорієнтації традиційно виділяються такі напрями: профінформація, профагітація, профпросвіта, профдіагностика і профконсультація. Профорієнтація — дуже об'ємне поняття. Наприклад, можна сказати, що сучасне західне суспільство є профорієнтаційне, тому що від народження орієнтує дитину на «життєвий успіх» і «успішну кар'єру». Профорієнтація припускає широкий комплекс заходів для надання допомоги у виборі професії, куди входить і профконсультація як індивідуально орієнтована допомога в професійному самовизначенні. І профорієнтація, і профконсультація — це «орієнтування» школяра, тоді як професійне самовизначення більше співвідноситься із «самоорієнтуванням» учня, що виступає в ролі суб'єкта самовизначення (за Є.А.Клімовим).

Професійне й особистісне самовизначення мають дуже багато спільного, а у вищих проявах майже зливаються. При спробі розділити їх можна виділити дві принципові відмінності.

Професійне самовизначення — більш конкретне поняття, його простіше оформити офіційно (одержати диплом тощо); особистісне самовизначення — це більш складне поняття, оформити офіційно його неможливо.

Професійне самовизначення залежить від зовнішніх, найчастіше сприятливих умов; особистісне самовизначення залежить від самої людини. Поняття «кар'єра» розповсюджене на Заході (наприклад, у США профорієнтація часто взагалі називається психологією кар'єри). У Росії існує своя традиція вживання цього слова, що припускає успіх у певній діяльності, але з деяким негативним відтінком (типу «кар'єризм»). Сутність професійного самовизначення. Поняття «самовизначення» цілком співвідноситься з такими «модними» нині поняттями, як «самоактуалізація»,«самореалізація», «самотрансценденція» При цьому багато мислителів пов'язують ці поняття з трудовою діяльністю. Наприклад, А.Маслоу вважає, що самоактуалізація виявляє себе «через захопленість значимою роботою»; І.С.Кін говорить, що самореалізація виявляється через працю, роботу і спілкування; П.Г.Щедровицький зазначає, що «сутність самовизначення — у здатності людини творити саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні постійно переосмислювати власну сутність»; Є.А.Климов виділяє два рівні професійного самовизначення: 1) гностичний (перебудова свідомості й самосвідомості); 2) практичний (реальні зміни соціального статусу людини). Самовизначення припускає не тільки «самореалізацію», а й розширення своїх споконвічних можливостей — «самотрансценденція» (за В.Франклом): « .повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто здатність «виходити за рамки самого себе», а головне — в умінні людини знаходити нові змісти в конкретній справі і у всьому своєму житті .». Таким чином, саме зміст визначає сутність самовизначення, самоздійснення і самотрансценденції. За більш творчого підходу до життя сам зміст створюється людиною заново. У цьому випадку людина перетворюється на справжнього суб'єкта самовизначення, а не просто виступає як провідник якихось «вищих» змістів.

Однією з найскладніших (і одночасно творчих) проблем є пошук змісту для конкретного клієнта, що самовизначається. Але єдиного змісту (для всіх однакового) бути не може. Винятки становлять лише епохи воєн і моральних випробувань, коли народ або окремі шари суспільства об'єднані загальною ідеєю. Спрямованість професійної орієнтації на лікування вад держави за рахунок особистості змінюється на спрямованість на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів і потреб особистості, що не протистоять інтересам і потребам суспільства, а узгоджуються з ними.

Страницы: 1 2 3



Педагогічний малюнок як вид наочності
Образотворче мистецтво поряд з іншими знаменитими предметами сприяє розвитку мислення, творчої уяви, естетичних почуттів учнів. Учитель образотворчого мистецтва напрямляє мислення школярів на активне ...

Характеристика професійного навчання машинобудівного профілю
Враховуючи різноманітність робітничих машинобудівних професій, їх можливо умовно розподілити на такі групи: група верстатних; група слюсарних; група професій, які пов'язані з обслуговуванням технолог ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net