Професіограма ветеринарного лікаря

Результати праці ветеринарного лікаря втілюються в багатьох галузях народного господарства: тваринництві, легкій і харчовій промисловості, медицині, мисливському та рибному господарстві тощо. Ветлікар здійснює систематичні профілактичні заходи (щеплення, відбраковування та ін.), суворо контролює виконання санітарногігієнічних норм на фермах. У випадку захворювання тварин він з'ясовує причини хвороби, ставить діагноз, призначає лікування і проводить профілактичні заходи. Так, ветеринарія об'єднує анатомію і фізіологію (нормальну і патологічну), гістологію, мікробіологію, паразитологію, вірусологію, клінічну терапію, хірургію, акушерство, імунологію, ветеринарносанітарну експертизу, клінічну діагностику. Це її спеціальні дисципліни. Ветеринарний лікар повинен знати: а) анатомію і фізіологію тварин, техніку розтину загиблих чи забитих тварин; б) основи фармакології і рецептури, порядок зберігання та використання медикаментів, інструментів, приладів, біопрепаратів, правила і порядок приготування різноманітних лікарських препаратів і способи їх введення в організм; в) діагностику внутрішніх і зовнішніх захворювань, основні методи їх терапії та профілактики; г) правила стерилізації хірургічних інструментів та матеріалів, підготовку операційного поля та рук, фіксацію тварин і техніку нескладних хірургічних операцій, правила після-операційного догляду за хворими тваринами; д) шляхи поширення інфекційних захворювань тварин, способи розповсюдження збудників, їх біологічні особливості, методи діагностики, профілактичні та лікувальні заходи при виникненні захворювань; е) техніку штучного запліднення тварин; є) методи акушерської допомоги тваринам; ж) порядок дослідження туш та окремих органів тварин, методи визначення придатності м'яса до їжі, бракування туш та окремих органів згідно з вимогами санітарноветеринарної експертизи і ветеринарного законодавства; з) основи організації і економіки сільськогосподарського виробництва, шляхи зменшення собівартості продукції тваринництва, обов'язки обслуговуючого персоналу, організацію ветеринарної справи. На м'ясокомбінатах і колгоспних ринках ветлікар проводить ветеринарну експертизу продуктів тваринництва, визначає їх придатність для вживання в їжу людині, вибраковує уражені органи чи навіть цілі туші відповідно до ветеринарного законодавства. Умови праці ветлікаря найрізноманітніші: а) мікроклімат: робота навідкритому повітрі і в закритому приміщенні, з нормальним і періодично різко мінливим мікрокліматом (коливання температури,протяги); робоче місце постійне, може періодично змінюватися; б)режим і ритм праці: робота денна, змінна, не пов'язана з постійним місцем, вимагає пересування, роз'їздів; в) основні види професійних шкідливостей: можливість заразитися, оскільки ветлікарю часто доводиться стикатися з інфекційними захворюваннями тварин, можливе перегрівання і переохолодження тіла, промокання одягу. Ветлікар повинен володіти дуже тонкою здатністю диференціювати шуми при вистукуванні та прослуховуванні хворих тварин, вміти розрізняти звуки, що мають сигнальне значення. Ветлікар повинен також мати гострий (тонкий) нюх, необхідний йому як у діагностичних цілях, так і для визначення за запахом лікарських препаратів.

Розумова діяльність ветлікаря включена у практичні трудові дії і протікає в неперервному зв'язку з ними. Серед останніх переважають дії, основані на чуттєвому пізнанні (сприймання і уявлення). Інтенсивна розумова діяльність іноді супроводжується емоційними навантаженнями У діяльності ветлікаря необхідне цілеспрямоване зорове і слухове спостереження, направлене на динаміку зміни явищ, процесів у житті і поведінці тварин. Ветеринарному лікарю має бути притаманне активне мислення.

Дратівливість і неврівноваженість утруднюють роботу ветеринара, бо ця професія вимагає не тільки глибоких знань, а й чуйності, інтуїтивного розуміння самопочуття хворої тварини, вміння заслужити її довіру. Високого рівня розвитку мають досягти ініціативність, рішучість, терплячість, сумлінність, здатність виконувати небезпечну для здоров'я роботу. Крім цього, ветлікар повинен уміти гамувати мимовільний вияв бридливості, огиду.Незаперечним є те, що професія ветеринарного лікаря вимагає любові до тварин, хорошого ставлення до них. Постійне спілкування з тваринами, спостереження за їх життям і поведінкою, турбота про них виховує в людині гуманність. Як ви гадаєте чи можна обійтись без даної професії? Чи актуальна вона зараз у наш час? На вашу думку як можна розвинути гаманність?



Вивчення прийменника
Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з ціює частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів і ...

Робота вчителя початкових класів над збагаченням лексико-фразеологічного запасу в мовленні молодших школярів
Робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net