Сутність, види, рівні пізнавального інтересу

Сторінка 1

Вивчення педагогічних джерел показало, що пізнавальний інтерес розглядають у взаємозв’язку із пізнавальною активністю, пізнавальною самостійністю, пізнавальною діяльністю учнів.

Діяльність – це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Навчання є один з видів пізнавальної діяльності. А отже, передбачає відображення у свідомості дитини явищ реальної дійсності, розширення і поповнення знань та уявлень про явища й закони природи.

Дидактична сутність навчання полягає в тому, що воно відбувається у постійній взаємодії двох діяльностей: викладання і учіння. Учитель передає, навчає, допомагає комусь опанувати певний зміст, способи діяльності тощо. Учень, засвоюючи, навчається - в нього відбувається процес учіння.

Наявність двох процесів у навчанні — викладання і учіння — не означає, що вони рівнозначні за своєю роллю. Вчитель виступає організатором навчальної діяльності. Він спрямовує діяльність учнів так, щоб останні були активними учасниками, а не пасивними спостерігачами чи виконавцями, вступали у різні форми взаємодії з педагогом та іншими суб'єктами учіння.

Характеризуючи природу учіння С.Л. Рубінштейн писав: «Включаючи учіння як сторону в навчанні, ми розглядаємо процес навчання як єдиний процес, що включає і вчителя, і учня, об’єднаних певними взаємовідносинами, замість того , щоб розривати і протиставляти учіння і навчання як це неодноразово робилося».

У процесі навчання у школярів виникають певні потреби, мотиви, взаємовідносини, оцінки, які, в свою чергу, визначають їхнє ставлення до навчання.

Будь – яка діяльність людини протікає більш ефективно і дає більш якісні результати, якщо у неї є сильні, яскраві мотиви, які викликають бажання діяти з повною віддачею сил, долати труднощі, настирливо просуватися до накресленої мети. Все це має пряме відношення до навчальної діяльності, яка протікає більш успішно, якщо в учнів сформовані позитивне ставлення до учіння, пізнавальний інтерес до знань, якщо в них виховане почуття обв’язку, відповідальності, інші мотиви учіння, що спонукають навчально – пізнавальну діяльність, водночас і активність учнів.

Мотиви – це внутрішні сили, які спонукають людину до певної діяльності. Серед різних груп мотивів пізнавальні мотиви - це найбільш характерна група, оскільки вона виражає пряме відношення до пізнання – предмету учіння. В основі пізнавального мотиву лежить пізнавальна потреба. Саме її потрібно формувати, оскільки потреба є первинною всіх форм поведінки і діяльності людини. Пізнавальна потреба забезпечує прагнення до діяльності і є механізмом пізнавальної активності.

Проблема пізнавальної потреби розглянута в дослідженнях психологів Б. Ананьєва, Л. Божович, П. Гальперіна, А. Леонтьєва та інших. П.Гальперін розглядає потребу як потяг до мети. «Потреба, пише він, саме в якості психологічного утворення стає витоком і основою цілеспрямованості». Таким чином, психологічною основою формування потреби, в основному пізнавальної, є визнання протиріччя, наприклад, між новим фактом і наявним запасом знань. Зміст пізнавальної потреби полягає у прагненні учнів до знань.

В. Ільїн розглядає процес виховання пізнавальної потреби як системне структурне явище. У міру розвитку пізнавальної потреби, вважає дослідник, змінюється характер розумової діяльності учня і мотивація учіння в цілому, але щоб цього досягнути, необхідно враховувати всі зміни в розвитку учня.

Потреба тісно пов’язана з наявністю в учнів стійких пізнавальних інтересів, які забезпечують систематичну ефективну діяльність учнів при оволодінні знаннями і способами діяльності.

Вивчення психолого-педагогічних джерел показало, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов’язану з його особистісним смислом. Школяру цікаво «пізнавати нове», «бачити свій рух в пізнанні», «проникати в науку».

У педагогічні енциклопедії інтерес трактується як прагнення до пізнання об’єкта або явища, до оволодіння тим, чи іншим видом діяльності. Пізнавальний інтерес – це виразна інтелектуальна спрямованість особистості на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій." .це прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності«.

І. Божович вважає, що пізнавальний інтерес заставляє людину активно прагнути до пізнання, активно шукати способи і засоби задоволення потреби до знань. Г. Щукіна вказує на те, що інтерес виступає як «потужний збудник активності особистості, під впливом якого психічні процеси проходять особливо інтенсивно, а діяльність стає інтелектуальною і продуктивною». Головна функція пізнавального інтересу полягає в тому, щоб зблизити учня з учінням, заохотити так, щоб учіння для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якої нереальне його формування.

Страницы: 1 2 3 4



Індивідуальна виховна робота з підлітками «групи ризику», мета та методика її проведення
Вважається, що під найбільший ризик пристрасті до алкоголю та інших дурманних речовин потрапляють представники наступних типів акцентуації характеру (проте педагога цікавить поведінковий аспект, а не ...

Особливості календарно-тематичного планування з курсу "Основи петриківського розпису"
При плануванні навчального процесу створюються передумови для його своєчасного матеріального забезпечення, розкривається зв'язок між зиістом даного виду занять та змістом інших навчальних предметів, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net