Засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів початкової школи на уроках курсу «Я і Україна»

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах » Засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів початкової школи на уроках курсу «Я і Україна»

Сторінка 2

До наочних методів належить демонстрування дослідів, натуральних об’єктів, зображувальних посібників. Під час застосування наочних методів джерелом інформації стають досліди, живі об’єкти, кінофільми, таблиці. Отже, основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі. Мета застосування наочних методів — збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів.

Формування знань про рослини, тварин потребує демонстрації натуральних об’єктів, оскільки дає живі образні уявлення. Для демонстрування живих рослин залучають учнів, які вже ставили досліди за завданням учителя в позаурочний час, у куточку живої природи.

Для вивчення багатьох об’єктів, не доступних для сприймання в натурі, вчитель застосовує зображувальну наочність, коли використовується лише зображення предметів або явищ природи у вигляді таблиць, малюнків, моделей, муляжів, діапозитивів, кінофільмів тощо. Зображувальна наочність використовується для пояснення будови предметів живої та неживої природи, взаємозв’язків, що існують у довкіллі, теоретичного обґрунтування явищ, що спостерігаються. Завдання вчителя – керувати спостереженням дітей під час малювання, допомогти їм уважно розглянути предмет і зафіксувати на малюнку те, що є найхарактернішим для його зовнішнього вигляду.

Використання ігор у навчанні допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання.

Дидактичні ігри - різновид ігор за правилами.

Структурні компоненти дидактичної гри:

- дидактичне завдання - визначається відповідно до вимог програми з урахування вікових особливостей ( розвиток уявлень про природу);

- ігровий задум - дидактичне завдання, яке постає в грі перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму;

- ігровий початок;

- ігрові дії - засіб реалізацій ігрового задуму;

- правила дидактичної гри;

- підбиття підсумків гри.

Дидактичні ігри можуть включатися в урок на різних етапах уроку як структурний елемент, а може і весь урок будуватися як сюжетно-рольова гра (урок-мандрівка).

На уроках доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід надавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги.

Ігри, які використовуються на уроці «Я і Україна», класифікують за дидактичними навантаженнями:

ігри, які сприяють формуванню вміння класифікувати;

ігри, мета яких перевірка правильності сформованих уявлень;

ігри, спрямовані на виявлення природних зв’язків, сутність явищ;

ігри, спрямовані на формування вміння орієнтуватися на місцевості.

Переважно використовують сюжетно-рольові, ігри-вправи. Вони можуть :

- бути тільки в словесній формі;

- поєднувати слово і практичні дії;

- поєднувати слово й наочність;

- поєднувати слово і реальні предмети.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Завдання складових всебічного розвитку особистості
Основними напрямками всебічного розвитку особистості є: громадянське виховання; розумове виховання; моральне виховання; екологічне виховання; статеве виховання; правове виховання; трудове виховання; ...

Становлення вищої освіти на Україні у XVI–XVII ст
Києво-Могилянська академія з’явилася в період першого Українського національно-культурного відродження, що тривало майже два століття. У XVI ст. майже всі українські землі були загарбані польськими м ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net