Використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» в 3- 4 класах

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах » Використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» в 3- 4 класах

Сторінка 2

Тема: «Тварини»

Звірів: вовка, лисицю, зайця, білку, ведмедя і їжака – можна розподілити на три групи. До першої віднести вовка і лисицю, до другої зайця і білку, а до третьої – ведмедя і їжака. Як можна пояснити такий поділ?

Чому їжак, ведмідь, борсук восени впадають у сплячку, а інші тварини – лисиця, лось, заєць – не змінюють свій спосіб життя?

Чому корову вважають свійською твариною, адже вона живе, на відміну від кицьки, в корівнику?

Птахи можуть літати. Бабка також літає. До яких тварин вона належить? Чому?

Постановка пізнавальних завдань

Одним із ефектних засобів, які сприяють розвитку інтересу та мислення школярів, є постановка пізнавальних завдань. У доборі різних типів пізнавальних завдань для учнів молодших класів за основу взято ті логічні операції, без яких їх виконання неможливе: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Вправи на порівняння спрямовуються на формування в учнів умінь виділяти ознаки предметів, диференціювати їх на істотні й другорядні. Наприклад:

— Чим листки верби відрізняються від хвоїн ялинки? Учитель повідомляє порядок порівняння (план):

1. Уважно розгляньте предмети, що порівнюються.

2. Поміркуйте, які ознаки має кожен предмет.

3. Які з них схожі, а які відмінні?

4. Порівняйте найістотніші ознаки.

5. Поясніть результати порівняння.

Пізнавальні завдання на узагальнення здебільшого активізують розумову діяльність учнів. Наприклад: назвіть птахів, які ви знаєте.

Пізнавальні завдання на класифікацію різноманітні. Наприклад: поділити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка, горобець, сорока. Назвати істотні ознаки комах і птахів.

З’ясування внутрішніх зв’язків між предметами і явищами навколишнього світу сприяє встановленню причини і наслідку. Такі завдання іноді формулюються як проблемне запитання: Для чого кішці м’якенькі лапки й гострі кігті?

Керувати процесом розв’язування таких пізнавальних завдань доцільно у такій послідовності: аналіз і виділення істотних ознак об’єкта; пошук і пояснення причини виникнення факту, явища, події; встановлення і пояснення наслідку; висновок — пояснення утворення зв’язку між визначеними об’єктами; фіксація уваги на міркуваннях. Необхідно навчити дітей розрізняти поняття «причина» і «наслідок».

Формування вмінь знаходити і розуміти причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами відбувається у процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояснюють і доводять свої твердження.

З’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків сприяють наведені нижче запитання.

Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?

Чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

Можна виділити ще пізнавальні завдання на доведення. Наприклад:

Сосна і ялина — хвойні дерева. Доведіть, чому їх так називають.

Самостійна робота учнів

Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнавального інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал в готовому вигляді, а організовує самостійну роботу школярів. Без правильно організованої самостійної роботи не можна успішно розвивати пізнавальні можливості учнів, їх спостережливість, пам’ять, творчу активність тощо. Самостійна робота дає змогу здійснювати диференційований підхід у навчанні, глибоко вивчати індивідуальні особливості кожного вихованця. Пізнавальна самостійність учнів, яка формується на базі активності, характеризується такими ознаками:

бажання і вміння самостійно правильно міркувати;

властивість орієнтуватись у новій ситуації, знайти свій підхід до розв’язання завдання;

бажання не лише розуміти засвоєні знання, а й способи їх добування;

критичний підхід до суджень інших;

незалежність власних міркувань.

Організації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють дидактичні матеріали. Використовуючи їх, класовод керує пізнавально-практичною діяльністю школярів під час засвоєння нових знань та їх закріплення, а також організовує дослідницьку позакласну роботу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Дитина з мовленнєвими порушеннями у системі освіти
На сучасному етапі соціально-політичного і економічного розвитку України відкрилися перспективи змін у системі спеціальної освіти по-новому вирішується питання соціалізації та інтеграції дітей з особ ...

Використання комп’ютерних технологій в управлінській діяльності директора школи
Назріло питання створення професійних комп’ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного процесу, аналізувати її і приймати на цій основі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net