Принципи, форми та методи формування екологічної культури молодших школярів

процес тренування повинен бути спрямований на закріплення корисної звички;

повторення позитивних звичок вимагає дотримання точності умов, характеру дій, визначених обставин, часу;

автоматизація звичок повинна вимагатися поступово. Спочатку повторення повинно переслідувати точність дій, потім швидкість і, наостанку, автоматизм;

повторення не повинно призводити до негативних емоцій учня;

повторення слід урізноманітнити, щоб уникнути перевантаження та втоми нервової системи;

кількість повторень повинна бути індивідуальною;

здійснюючи повторення, необхідно турбуватися про формування у дитини установки на самоконтроль, на самоперевірку виконання засвоюваних дій.

Дидактична гра – один із найбільш часто уживаних методів у навчанні та вихованні молодших школярів, оскільки вона дає можливість успішного розв’язання освітніх і виховних завдань. При цьому вчитель може швидко створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі у засвоєнні певних уявлень і понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову діяльність.

Для більшості дидактичних ігор характерні елементи змагання (перегонів). Змаганням може бути вся гра, а також її окремі моменти, етапи, фрагменти. Змагання завжди передбачають оцінювання учасників (найчастіше це – бали), а тому важливо звернути увагу на рівноцінність, рівнозначність завдань та об’єктивність оцінювання.

Як зазначає Л. Печко, екологічні ігри, що проводяться в початковій школі, є різних видів:

а) рольові, що базуються на моделюванні соціального змісту екологічної діяльності;

б) імітаційні, що дозволяють, наприклад, прослідкувати роль кожного компонента системи і змоделювати наслідки антропогенного впливу на біоценози (гра «Екосистема водойм»), показати ланцюги живлення (гра «Екологічна пірамідка», «Ноосфера»);

в) змагальні, що стимулюють активність їх учасників у набутті і демонстрації екологічних знань, умінь і навичок (КВК, конкурси-аукціони, вікторини, «Поле чудес»);

г) ігри-мандрівки, з допомогою яких діти можуть побувати в будь-якій точці світу.

На успішність використання різноманітних форм та методів у процесі формування екологічної культури молодших школярів, впливають такі фактори:

Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливо принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів. Тільки той, хто добре вивчив дитину, може вирішувати, як її виховувати.

Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності та корекції поведінки, самовиховання.

Врахування своєрідності педагогічної ситуації.

Аналіз впливу на особистість форм і методів, які вже застосовувались.

Особистість вчителя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає: усвідомлення мотивів своїх дій (чи здійснюються вони в інтересах дитини, свого престижу, щоб догодити начальству, інструкції тощо); уміння відрізняти особисті труднощі від труднощів школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи.