Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу "Я і Україна" » Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Сторінка 5

З огляду на це ми вважали за доцільне ознайомлювати батьків із конкретними завданнями, на які має орієнтуватися сім’я в процесі формування екологічної культури молодшого школяра:

розвивати уявлення школярів про навколишній світ;

виховувати почуття любові, чуйності, доброзичливості, поваги до об’єктів природи, потребу у спілкуванні з природою;

вдосконалювати вміння спостерігати й відчувати її красу і гармонію;

розвивати інтерес та прагнення до пізнання природи;

виховувати культуру поведінки в природі, відповідальність за свої вчинки;

формувати вміння піклуватися про об’єкти природи.

Сім’я має великі можливості, щоб забезпечити безпосереднє спілкування дитини з природою в різні пори року. Важливо, щоб батьки побували з дітьми у лісі, в полі, біля підніжжя гори, поблизу водойми, на присадибній ділянці. Діти отримують величезне задоволення спостерігаючи за білочкою, дятлом, синичками та іншими тваринами. Радість зустрічі з живими істотами надовго залишиться в пам’яті школярів, пробудить допитливість, потребу захищати та охороняти природу, дотримуватись правил поведінки в природі.

Батьки допомагали учням вести спостереження за сезонними змінами в природі, заповнювати календар спостережень, пізнавати гармонію взаємозв’язків у довкіллі, виділяти істотні та неістотні ознаки предметів та явищ природи. Діти ніколи не забудуть, як спостерігали з татом чи з мамою за ранковою зорею, вечірнім заходом сонця, місяцем та зорями. Батьки разом із вчителем навчали молодших школярів турбуватися про природу, робили з ними годівнички для птахів, шпаківні, допомагали заготовляти корм для птахів, підгодовували їх узимку, доглядали за рослинами, які були висаджені на клумбі біля школи, разом із дітьми очищали галявину в лісі від сміття. У такій спільній діяльності батьки виступали яскравим прикладом для своїх дітей. Якщо тато і мама дотримуються правил поведінки у природі, то їх будуть дотримуватися і їхні діти.

Формуванню свідомого відповідального ставлення до природи сприяє також ігрова діяльність учнів, особливо ситуативні екологічні ігри (див. додаток А). Саме в них дитина потрапляє у становище, яке може скластися в реальному житті. Наприклад, під час прогулянок, екскурсій можна провести гру «Покажи, який ти є». Її мета – перевірити, як поводяться діти на лоні природи і як реагують на втручання людини в природне середовище. Маршрут визначається завчасно: передбачаються зустрічі з різними природними об’єктами, спостереження за поведінкою, вчинками дітей, аналіз яких здійснюється в кінці гри. Штрафні очки записуються, якщо учні галасують, топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки і т. ін.). Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Все залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.

В екологічному вихованні дітей молодшого шкільного віку чимало важить формування культури почуттів та постійне закріплення їх у конкретних життєвих ситуаціях. Саме завдяки емоційному відчуттю довкілля, дитина може природно сприймати явища та об’єкти, виявляти свої почуття. Екологічна освіта має збуджувати емоційний відгук на найрізноманітніші об’єкти та явища природи, викликати бажання милуватися, насолоджуватись природою, берегти її. Дитина повинна прагнути передавати свої почуття від спілкування із природним оточенням засобами мистецтва, художнього слова.

Становлення і формування екологічної культури учнів стає основою знань про морально-етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Лише система внутрішніх відносин стає основою особистої поведінки і виникає лише у світі культури.

Одним із завдань експериментального дослідження було перевірити ефективність запропонованих шляхів удосконалення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу.

Оскільки екологічна культура розглядається ученими, як одна із властивостей особистості, і виявляється у єдності афективного, когнітивного, аксіологічного і праксеологічного компонентів, то для оцінки ефективності проведеної роботи ми послуговувалися критеріями, котрі засвідчують рівень сформованості у молодших школярів елементів екологічної культури (див. п. 1.3).

Відповідно до критеріїв когнітивного (інтелектуального) компоненту у молодших школярів наприкінці експериментального навчання повинна бути сформована відповідна система осмислених екологічних знань, а також знання норм і правил поведінки в природному середовищі та вміння практично їх застосовувати у навколишньому світі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів
Професійна підготовка майбутніх фахівців для різних галузей ґрунтується на нормативних документах України про освіту та вищу освіту, а саме на Конституції України, законах України Про освіту (1996), ...

Бесіда як метод навчання молодших школярів
Існує багато типів нестандартних уроків, форм і методів навчання. А через те, що найбільш розповсюдженими є словесні методи навчання і, зокрема, бесіда, найважливішим і є уміння вчителя вести невимуш ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net