Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу "Я і Україна" » Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Сторінка 8

Дані таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає стійкий дієвий інтерес до об’єктів і явищ навколишньої природи (58,3%), тоді як в учнів контрольного класу переважає ситуативний інтерес (52,0%). В експериментальному класі менше учнів, які проявляють ситуативний фрагментарний інтерес (8,3%), ніж у контрольному класі (20,0%).

Крім того, для визначення рівня екологічної культури за критеріями афективного компоненту, які передбачають здатність учнів насолоджуватися природним довкіллям і вміння передавати свої почуття засобами слова та образотворчими засобами, ми запропонували учням експериментального і контрольного класів на уроці української мови написати твір-роздум на тему «До природи не неси шкоди». Крім того, на уроці образотворчого мистецтва учням було запропоновано намалювати плакат на таку ж тематику. Спостерігаючи за процесом виконання учнями цих завдань, ми відзначили, що учні експериментального класу впоралися з ними без значних труднощів, їм легше було писати твір і виконувати малюнки. Учні ж контрольного класу в процесі роботи постійно задавали запитання і зверталися за допомогою до вчителя.

На основі аналізу всіх даних отриманих наприкінці формувального експерименту (табл. 3, 4, 5) ми обчислили загальний середній показник і визначили рівні сформованості екологічної культури в учнів 3 класів. Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості екологічно культури покажемо за допомогою рис. 4.

Рис. 4. Співвідношення рівнів сформованості екологічної культури молодших школярів

Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про те, що для учнів експериментального класу характерний вищий рівень сформованості екологічної культури, ніж для учнів контрольного класу.

Отримані дані також підтверджують той факт, що визначені нами шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури молодших школярів на уроках «Я і Україна» є ефективними.

Вивчення й аналіз педагогічної та методичної літератури показало, що поняття «екологічна культура» вживається в різних аспектах.

По-перше, це поняття розглядається як органічна складова всієї культури суспільства і характеризує сферу взаємодії людства з природою. У такому розумінні поняття екологічної культури має історичний характер і визначається дослідниками як сукупність досягнень суспільства в його матеріальному й духовному розвиткові, закріплених у звичаях, етичних нормах, в усталених стереотипах ставлення людей до природи, поведінці у природному середовищі.

По-друге, у педагогічному аспекті поняття «екологічна культура» вживається для визначення рис особистості, що передбачає наявність у людини відповідних знань та переконань, підпорядкування практичної діяльності вимогам раціонального природокористування. Екологічна культура особистості передбачає наявність у людини певних знань, переконань, моральних установок, готовності до діяльності, які узгоджуються з вимогами бережливого ставлення до природи. У такому розумінні екологічна культура є показником свідомого, відповідального ставлення особистості до навколишньої природи.

Формування екологічної культури потрібно здійснювати безперервно в сім’ї, протягом усіх років перебування дітей у дошкільних закладах, школі і продовжувати її в післяшкільний період. Значна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина. Адже основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві, і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення. Враження дитинства часто закарбовується в пам’яті назавжди.

Процес формування екологічної культури розглядається як важливий напрям у роботі навчальних закладів, який здійснюється шляхом використання різних форм та методів роботи, що стимулюють самостійну діяльність дітей.

Зокрема, до основних форм організації роботи, спрямованої на формування екологічної культури молодших школярів, належать: екологічні екскурсії та спостереження; уроки доброти і мислення серед природи, екологічні бесіди з проведенням проміжних зрізів, дозована розповідь на екологічну тематику; екологічні гуртки; обговорення і програвання ситуацій морального вибору; кількісний експеримент; екологізація життєвого середовища; екологічні акції, дні (тижні) екологічної творчості, екологічні свята та конкурси; трудовий десант і ведення «Панорами добрих справ»; зелений і голубий патруль; клуб дослідників природи, лабораторія юного еколога; складання екологічних карт і стежин; ведення фенологічних календарів природи; відвідування і створення екологічних музеїв, виставок і композицій.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9



Комплексне планування вдосконалення фізичних здібностей
Особливий інтерес для практики фізичного виховання дітей і підлітків становить комплексне дослідження, яке дозволяє отримати інформацію про розвиток і виховання сили, швидкості, витривалості, гнучкос ...

Основні підходи та етапи формування Зони європейської вищої освіти
Упродовж п’яти років європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зон ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net