Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу "Я і Україна" » Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Сторінка 9

Цілеспрямована робота із формування екологічних уявлень у молодших школярів починаючи з 1 класу є основною умовою формування екологічної культури дітей та почуття особистої відповідальності підростаючого покоління за стан навколишньої природи. Ця робота може здійснюватися за допомогою різних методів – способів впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку вихованців, метою яких є досягнення певних змін у розвитку якостей школяра, формування його переконань, почуттів, навичок, поведінки тощо.

Враховуючи індивідуальні та вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, зміст екологічних знань та можливості щодо їх формування у змісті предмету «Я і Україна», виявлено та експериментально перевірено шляхи, що сприяють удосконаленню процесу формування екологічної культури учнів початкової школи, а саме:

використання додаткового матеріалу екологічного спрямування на уроках «Я і Україна»;

проведення екологічних спостережень та екскурсій у природу;

організація безпосередньої діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості під час навчально-пізнавальної та суспільно корисної праці;

проведення позакласних заходів на екологічну тематику;

залучення батьків до процесу формування екологічної культури дітей.

У процесі експериментального дослідження було доведено ефективність запропонованих шляхів формування екологічної культури молодших школярів.

Отримані результати засвідчили, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості екологічних знань досягли 20,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 41,7%. В учнів експериментального класу переважає стійкий дієвий інтерес до об’єктів і явищ навколишньої природи (58,3%), тоді як в учнів контрольного класу переважає ситуативний інтерес (52,0%). Учням експериментального класу характерне переважно емоційно-позитивне, відповідальне ставлення до навколишньої природи (54,2%), тоді як учням контрольного класу – позитивне ставлення (56,0%).

Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, було зростання кількості учнів експериментального класу, порівняно з контрольним, що досягли високого рівня сформованості екологічної культури (експериментальний клас – 51,4% учнів; контрольний клас – 25,3% учнів), та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень (експериментальний клас – 4,2% учнів; контрольні класи – 16,0% учнів).

Таким чином, результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості екологічної культури між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовленими впливом експериментальної методики навчання.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 



Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення диференціації навчання на уроках біології
Педагог має визначити, знати, враховувати індивідуальні особливості своїх учнів, їхній фізичний розвиток, темперамент, характер, волю, мислення, почуття, інтереси, щоб спираючись на позитивне, усуват ...

Письмо як засіб навчання іноземної мови
В навчанні іноземної мови розрізняють письмо як засіб навчання і письмо як специфічний вид мовленнєвої діяльності. До недавнього часу в шкільних програмах з іноземних мов письмо розглядають лише як з ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net