Сутність і зміст педагогічної етики

Педагогіка: історія і сьогодення » Сутність і зміст педагогічної етики

Сторінка 2

Категорії педагогічної етики.

Педагогічна етика розглядає сутність основних категорій педагогічної моралі й моральних цінностей. Моральні цінності – це система уявлень про добро і зло, справедливість і честь, які є своєрідною оцінкою характеру життєвих явищ, етичних достоїнств і вчинків людей тощо. До педагогічної діяльності застосовують усі основні моральні поняття, проте окремі поняття відображають такі риси педагогічних переконань, діяльності й стосунків, які виділяють педагогічну етику у відносно самостійний розділ етики.

Серед цих категорій – професійний педагогічний обов’язок, педагогічна справедливість, педагогічна честь і педагогічний авторитет.

Педагогічна справедливість

взагалі характеризує відповідність між достоїнствами людей та їхнім суспільним визнанням, правами й обов’язками; педагогічна справедливість має специфічні риси, будучи своєрідним мірилом об’єктивності вчителя, рівня його етичної вихованості (доброти, принциповості, людяності), що виявляється в його оцінках вчинків учнів, їхнього ставлення до навчання, суспільно корисної діяльності та ін. Справедливість – це етична якість учителя й оцінка його впливу на учнях, що відповідає їхнім реальним заслугам перед колективом. Специфіка педагогічної справедливості полягає в тому, що оцінка дії й відповідна реакція на неї знаходяться в педагога й учнів на різних рівнях етичної зрілості, визначення міри об’єктивності більшою мірою залежить від педагога.

Професійний педагогічний обов’язок

– одна з найважливіших категорій педагогічної етики. У цьому понятті сконцентровано уявлення про сукупність вимог і моральних розпоряджень, що висуває суспільство до особи вчителя, до виконання професійних обов’язків: здійснювати певні трудові функції, правильно будувати взаємостосунки з учнями, їхніми батьками, а також колегами по роботі. Основою професійного педагогічного обов’язку є об’єктивні й актуальні потреби суспільства в навчанні й вихованні підростаючих поколінь. У професійному обов’язку педагога запрограмована необхідність творчого ставлення до своєї праці, особлива вимогливість до себе, прагнення до поповнення професійних знань і підвищення педагогічної майстерності, необхідність поважного й вимогливого ставлення до учнів і їхніх батьків, уміння вирішувати складні колізії й конфлікти шкільного життя.

Професійна честь у педагогіці

– це поняття, що виражає не лише усвідомлення вчителем своєї значущості, але й суспільне визнання, суспільну пошану його моральних заслуг і якостей. Високо розвинуте усвідомлення індивідуальної честі й особистої гідності в професії педагога виділяється виразно. Якщо вчитель у своїй поведінці й міжособистісних стосунках порушує вимоги, що висуває суспільство до ідеалу педагога, то відповідно він демонструє зневагу до професійної честі й гідності. Честь учителя – суспільна оцінка його реальних професійних переваг, що виявляються в процесі виконання ним професійного обов’язку.

Педагогічний авторитет учителя

– це його моральний статус у колективі учнів і колег, це своєрідна форма дисципліни, за допомогою якої авторитетний учитель регулює поведінку вихованців, впливає на їхні переконання. Педагогічний авторитет залежить від попередньої морально-етичної та психолого-педагогічної підготовки вчителя. Рівень його визначається глибиною знань, ерудицією, майстерністю, ставленням до роботи і т. ін.

Основними ціннісними орієнтаціями педагога, які з’являються з системи цінностей цієї професії й визначають його поведінку в професійній діяльності й ставлення до навколишнього світу, є:

· увага й визнання гідності людини;

· прийняття її такою, якою вона є;

· визнання різноманітності й неповторності її особи;

· визнання права людини на самовизначення тією мірою, якою це створює загрозу її особі або тим, хто її оточує, на реалізацію власних потенційних можливостей і право на помилку;

· не засуджуване ніким ставлення до людини;

· віра в людську здатність до змін, поліпшення, розвитку;

· реалізацію права особи на підтримку з боку найближчого оточення й суспільства.

Для становлення педагога як професіонала гуманістичну спрямованість його особи необхідно розвинути до гуманістичної системи світогляду й переконань у необхідності надання допомоги людині, зміни її ситуації. А цей розвиток можливий лише через розвиток морально-гуманістичних якостей особи педагога, таких, як альтруїзм, доброта, справедливість, терпимість, порядність, відповідальність, обов’язок, честь, гідність тощо.

Узагальнюючи й систематизуючи особистісні якості, значущі для професії педагога, їх можна розподілити на чотири групи.

Страницы: 1 2 3



Засоби масової інформації як форма позакласної роботи
До засобів масової інформації відносяться: газети, журнали, радіо, телебачення. Вони широко використовуються в нашому житті. Що стосується середньої школи, то до засобів масової інформації можна відн ...

Дослідження взаємозв'язку школи і сім'ї в профорієнтації
Школа, сім'я і громадськість формують дитину як майбутнього активного члена суспільства. Більш того, особа дитини формується під впливом суспільних стосунків, в яких безпосередньо протікає його життя ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net