Сутність і зміст педагогічної етики

Педагогіка: історія і сьогодення » Сутність і зміст педагогічної етики

Сторінка 2

Категорії педагогічної етики.

Педагогічна етика розглядає сутність основних категорій педагогічної моралі й моральних цінностей. Моральні цінності – це система уявлень про добро і зло, справедливість і честь, які є своєрідною оцінкою характеру життєвих явищ, етичних достоїнств і вчинків людей тощо. До педагогічної діяльності застосовують усі основні моральні поняття, проте окремі поняття відображають такі риси педагогічних переконань, діяльності й стосунків, які виділяють педагогічну етику у відносно самостійний розділ етики.

Серед цих категорій – професійний педагогічний обов’язок, педагогічна справедливість, педагогічна честь і педагогічний авторитет.

Педагогічна справедливість

взагалі характеризує відповідність між достоїнствами людей та їхнім суспільним визнанням, правами й обов’язками; педагогічна справедливість має специфічні риси, будучи своєрідним мірилом об’єктивності вчителя, рівня його етичної вихованості (доброти, принциповості, людяності), що виявляється в його оцінках вчинків учнів, їхнього ставлення до навчання, суспільно корисної діяльності та ін. Справедливість – це етична якість учителя й оцінка його впливу на учнях, що відповідає їхнім реальним заслугам перед колективом. Специфіка педагогічної справедливості полягає в тому, що оцінка дії й відповідна реакція на неї знаходяться в педагога й учнів на різних рівнях етичної зрілості, визначення міри об’єктивності більшою мірою залежить від педагога.

Професійний педагогічний обов’язок

– одна з найважливіших категорій педагогічної етики. У цьому понятті сконцентровано уявлення про сукупність вимог і моральних розпоряджень, що висуває суспільство до особи вчителя, до виконання професійних обов’язків: здійснювати певні трудові функції, правильно будувати взаємостосунки з учнями, їхніми батьками, а також колегами по роботі. Основою професійного педагогічного обов’язку є об’єктивні й актуальні потреби суспільства в навчанні й вихованні підростаючих поколінь. У професійному обов’язку педагога запрограмована необхідність творчого ставлення до своєї праці, особлива вимогливість до себе, прагнення до поповнення професійних знань і підвищення педагогічної майстерності, необхідність поважного й вимогливого ставлення до учнів і їхніх батьків, уміння вирішувати складні колізії й конфлікти шкільного життя.

Професійна честь у педагогіці

– це поняття, що виражає не лише усвідомлення вчителем своєї значущості, але й суспільне визнання, суспільну пошану його моральних заслуг і якостей. Високо розвинуте усвідомлення індивідуальної честі й особистої гідності в професії педагога виділяється виразно. Якщо вчитель у своїй поведінці й міжособистісних стосунках порушує вимоги, що висуває суспільство до ідеалу педагога, то відповідно він демонструє зневагу до професійної честі й гідності. Честь учителя – суспільна оцінка його реальних професійних переваг, що виявляються в процесі виконання ним професійного обов’язку.

Педагогічний авторитет учителя

– це його моральний статус у колективі учнів і колег, це своєрідна форма дисципліни, за допомогою якої авторитетний учитель регулює поведінку вихованців, впливає на їхні переконання. Педагогічний авторитет залежить від попередньої морально-етичної та психолого-педагогічної підготовки вчителя. Рівень його визначається глибиною знань, ерудицією, майстерністю, ставленням до роботи і т. ін.

Основними ціннісними орієнтаціями педагога, які з’являються з системи цінностей цієї професії й визначають його поведінку в професійній діяльності й ставлення до навколишнього світу, є:

· увага й визнання гідності людини;

· прийняття її такою, якою вона є;

· визнання різноманітності й неповторності її особи;

· визнання права людини на самовизначення тією мірою, якою це створює загрозу її особі або тим, хто її оточує, на реалізацію власних потенційних можливостей і право на помилку;

· не засуджуване ніким ставлення до людини;

· віра в людську здатність до змін, поліпшення, розвитку;

· реалізацію права особи на підтримку з боку найближчого оточення й суспільства.

Для становлення педагога як професіонала гуманістичну спрямованість його особи необхідно розвинути до гуманістичної системи світогляду й переконань у необхідності надання допомоги людині, зміни її ситуації. А цей розвиток можливий лише через розвиток морально-гуманістичних якостей особи педагога, таких, як альтруїзм, доброта, справедливість, терпимість, порядність, відповідальність, обов’язок, честь, гідність тощо.

Узагальнюючи й систематизуючи особистісні якості, значущі для професії педагога, їх можна розподілити на чотири групи.

Страницы: 1 2 3



Особливості застосування ігрових технлогій навчання у загальноосвітньому навчальному закладі
У практиці використання дидактичних ігор комбінується із традиційними формами організації навчання. Зазвичай складний для розуміння матеріал викладається звичайними методами (розповідь, лекція, пробл ...

Аналіз музичних творів як наукова проблема
Для розкриття сутності поняття «аналіз музичних творів» доцільно розглянути дефініцію «аналіз». У філософському словнику «Людина і світ» ця дефініція трактується так: аналіз і синтез — фундаментальні ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net