Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку

Сторінка 4

Удосконалювати орфоепічну літературну вимову: зокрема звуків [дж], [дз], [дз]; подовжену вимову м'яких приголосних (гілля, вугілля, бадилля, колосся, ллю, ллє), в тому числі й іменників у формі орудного відмінка: сіллю, річчю, піччю; вимову твердих [г, к, х] перед и: руки, ноги, вільхи; вимову сполучень [бйа], [пйа], [вйо], [мйа]: хлоп'ята, м'ята, в'яз, гороб'ята; [ц: а], [с': а] у дієслівних формах на -ся: сміється [ц: а], смієшся [с': а]; вимову дзвінких приголосних (крім [г] у середині деяких слів): зуб, ложка, казка; вимову звука [ґ] у словах: ангіна, танок, ґвалт, Гроно, жонглер, рагу, хуґа тощо. Водночас брати до уваги відхилення від літературної норми, зумовлені індивідуальними особливостями, впливом інших мов, місцевим діалектом.

Збагачення словникового запасу. Створювати сприятливі умови для опанування дошкільником лексичним багатством української мови (у межах вікових можливостей) через розвиток у нього вмінь розуміти та вживати слова для позначення назв, особливостей та дій, пов'язаних зі сферами життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам», зі змістовими лініями кожної з них.

Розвиток умінь комунікативного мовлення. Гармонізувати взаємодію дитини з різними дорослими та однолітками, спрямовану на задоволення потреб у визнанні, підтримці, любові, активності, нових враженнях; організовувати спільні ігри зі старшими та молодшими дітьми; учити спілкуватися, знаходити однодумців для реалізації своїх задумів; використовувати у спілкуванні різноманітні засоби: словесні, мімічні, пантомімічні; заохочувати передавати в розповіді істотне, спиратися на досвід слухача та власний. Учити вживати звертання та етикетну лексику, вступаючи в розмову з кимсь (діалог); висловлювати прохання, вибачення, подяку, співчуття, співрадість, умовляння, доведення, відстоювання, припущення тощо; називати своє ім'я, місто (село), вулицю, де живе сім'я, імена та прізвища своїх батьків, братика (сестрички), бабусі, дідуся; їхні професії, місце роботи (якщо нескладна назва), розповідати про себе, друга (подругу), своїх улюбленців (тварин); слухати співбесідника, незалежно від міри своєї прихильності до нього, підтримувати з ним діалог, прагнути до взаєморозуміння; переказувати уривки казок, мультфільмів, художніх фільмів; розповідати про свої переживання, настрій, бажання, плани, думки; висловлюватися чітко й зрозуміло; вдаватися до делікатної корекції мовлення людей, що навколо, та самокорекції. Формувати уявлення про літературне мовлення, діалект, індивідуальні особливості мовлення; вправляти в комунікативній спрямованості на партнера по спілкуванню, "зчитуванні" елементів його невербального мовлення, видозмінюванні спілкування відповідно до цього.

Ще одна відома Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» (керівник проекту Жебровський Б.М.) має розділ «Мовленнєвий розвиток», який ґрунтується на комплексному вирішенні завдань формування звукової культури, лексичного запасу, граматичного ладу мовлення дітей, комунікативних умінь через розвиток у них зв’язного мовлення (діалогічного і монологічного). Тут розкрито завдання щодо розвитку зв’язного мовлення і комунікативних умінь.

Діалогічне мовлення.

Продовжувати залучати дітей до участі в діалозі з дотриманням елементарних норм ведення розмови. Вдосконалювати уміння слухати і розуміти співрозмовника, формулювати і висловлювати запитання, будувати відповідь у відповідності із почутим.

Заохочувати до ведення діалогу у різних повсякденних ситуаціях (у дошкільному закладі, вдома, у громадських місцях, транспорті, на вулиці) як при безпосередньому контакті, так і у телефонній розмові або спілкуванні через INTERNET.

Вчити виявляти ініціативу у спілкуванні із знайомими і незнайомими дорослими та дітьми, використовувати при цьому доречні форми ввічливого та лагідного звертання (залежно від віку, статі, соціальної ролі співрозмовника – «ви», «любий», «мамусю», «Ганнусю» та ін.), знаходити першу репліку для початку діалогу, підтримувати розмову, ставлячи запитання з теми розмови, даючи власні коментарі почутому від співрозмовника. Залучати до побудови діалогів між 2-4 дітьми.

Формувати уміння підтримувати розпочату іншою людиною розмову, вчасно реагувати на репліки співрозмовника, розпитувати, вести діалог на запропоновану дорослим тему.

Привчати триматися в діалозі невимушено, вільно, без напруження, розмовляти тактовно, переконливо, відчувати емоційний тон розмови та коригувати його у позитивний бік при загостренні ситуації спілкування, коректно виявляти власне емоційне ставлення до предмета розмови чи співрозмовника, залежно від теми розмови і ситуації спілкування висловлювати прохання, вибачення, подяку, припущення, співпереживання тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Здійснення морального виховання у практичній роботі вчителя на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі
На уроках в постійному спілкуванні з учителем і ровесниками формується моральність дитини, вважає А.А. Калюжний, збагачується його життєвий досвід. Хвилювання молодших школярів, їх радощі та образи п ...

Завдання складових всебічного розвитку особистості
Основними напрямками всебічного розвитку особистості є: громадянське виховання; розумове виховання; моральне виховання; екологічне виховання; статеве виховання; правове виховання; трудове виховання; ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net