Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку

Сторінка 6

Виховання і навчання дітей від 2 до 7 років описано також у програмі «Дитина» (наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В.).

Згідно цієї програми рівень володіння дошкільником рідною мовою залежить від багатьох факторів. Основними з них є:

а) рівень культури того мовного середовища, в якому перебуває дитина;

б) увага, яку приділяли батьки розвитку мовлення дитини;

в) загальний розвиток малюка.

Враховуючи це, перед персоналом дошкільного навчального закладу, зокрема перед вихователем, мають бути поставлені такі завдання:

вивчити рівень мовлення кожного вихованця, який приходить у дитсадок;

спланувати індивідуальну роботу залежно від результатів вивчення;

скласти тематичний план з розвитку мовлення для дітей певної вікової групи.

Програма зазначає, що у роботі з дітьми рекомендується широко використовувати усну народну творчість, дитячий фольклор, вірші й оповідання українських письменників, музично-пісенні твори, декоративно-прикладне мистецтво. Усе це за відповідної уваги до слова, його образності, влучності вживання є невичерпним джерелом розвитку мовлення, збагачення словникового запасу і разом з тим сприяє формуванню загальної культури дитини, прищеплює почуття любові до рідної мови, поваги до українського народу, його традицій, звичаїв.

Зміст роботи з розвитку мовлення конкретизується в розділах: «У світі звуків», «Слово до слова — зложиться мова», «У країні Граматики», «У нас в гостях книжка», «Ми розмовляємо».

У програмі «Дитина» основні завдання з розвитку мови дитини старшого дошкільного віку окреслені у вигляді задінь для старшої і підготовчої груп.

Старша група має такі основні завдання:

розвивати чуття рими;

вчити дітей добирати з допомогою вихователя слова, близькі за значенням (синоніми);

добирати з допомогою вихователя слова, протилежні за значенням (антоніми);

створювати ігрові ситуації з метою закріплення та розширення запасу багатозначних слів та слів, що однаково вимовляються, проте різні за значенням (омоніми);

заохочувати характеризувати предмети, істот і навпаки — називати предмети, істоти за наведеними вихователем ознаками, у тому числі загадками;

закріплювати слова з узагальненим значенням;

розширювати і збагачувати словниковий запас;

розвивати інтерес до словотвору;

заохочувати дітей утворювати дієслова від звуконаслідувальних слів;

вправляти на творення та вживання назв дитинчат тварин та птахів і назв самок тварин та птахів;

пробуджувати бажання римувати слова;

спонукати складати власні речення;

розвивати уміння здогадуватися про зміст невідомої оповіді, складеної вихователем, чи художнього твору за назвою або ключовими словами (наприклад, літо, море, відпустка);

активізувати словник «гарних слів» (художньо-виражальних засобів), викликати гидливе ставлення до «поганих слів».

Завдання підготовчої групи:

поповнювати активний словник багатозначними словами, словами, що звучать однаково, але мають різне значення (омонімами), словами, близькими за значенням (синонімами), протилежними за значенням (антонімами);

заохочувати давати імена тваринам, пташкам (іграшковим та живим), мотивуючи їх певними ознаками тварини чи пташки або власними уподобаннями;

вправляти дітей у творенні слів;

створювати ігрові ситуації, що спонукають вживати прикметники та прислівники;

розвивати вміння висловлюватися складними реченнями.

Описані програми мають багато спільних і відмінних завдань щодо формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку. Кожен ДНЗ вирішує особисто, якими програмами йому слід керуватись і користуватись. Вирішуючи всі завдання, розвиток зв’язного мовлення дітей пройде належним чином.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 



Реалізація принципу розвитку мовлення на уроках української мови в початковій школі
Систематичність в розвитку мовлення забезпечується відповідними умовами, зокрема: послідовністю вправ, їх перспективністю (і розумінням конкретної, вузької мети кожного типу вправ), а також умінням п ...

Професійно-технічна освіта
Професійно-технічна освіта — складова системи освіти України, що є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net