Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі

Сторінка 1

Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крутій та ін.). Саме тому вчені приділяють значну увагу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Своєчасний і якісний розвиток зв’язного мовлення (діамонологічної компетенції) – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу.

У сучасній педагогічній практиці спостерігається досить суперечлива картина стану навчання дітей цього віку зв'язного мовлення. З одного боку, у багатьох дошкільних освітніх установах занижуються можливості дітей в оволодінні рідною мовою, навчання зв'язного мовлення обмежується тільки рамками діалогу або переказом добре знайомих казок та оповідань, описом окремих предметів, з іншого – невиправдано переносяться зміст, форми і методи навчання зв'язного мовлення старших дошкільників у середні групи. Такий підхід відображений і в ряді численних варіативних програм.

Таким чином, спостерігається протиріччя між потребами масової практики в методиці формування зв'язності мовлення дітей середнього дошкільного віку та її недостатньою розробленістю.

Сучасна лінгвістика та лінгводидактика розглядають поняття зв’язного мовлення у двох аспектах – як процес створення зв’язного висловлювання та як продукт мовлення (текст чи дискурс). Зв'язне мовлення визначається як єдине смислове та структурне ціле, що складається з тематично та логічно пов’язаних між собою відрізків і відбиває всі суттєві сторони свого предметного змісту.

У дошкільній лінгводидактиці проблема зв’язного мовлення висвітлюється в низці праць. Досліджено різні аспекти зв’язного мовлення. У процесі вивчення особливостей зв’язного мовлення дошкільників науковці встановили не лише вікові й індивідуальні властивості дитячого зв’язного мовлення, а й розкрили взаємозв’язок між структурою мовлення та його змістом, а також залежність цієї структури від різних форм спілкування дитини з її співрозмовником.

Наукові дослідження дають нам можливість констатувати, що проблема розвитку зв’язного мовлення дошкільників не є новою. Вона досліджувалася і досліджується класиками педагогічної думки і сучасними науковцями у різних аспектах: психологічному (Л. Вигостький, Г. Леушина, О. Лурія, Т.Піроженко, С. Рубінштейн, І. Синиця та ін.); психолінгвістичному (І.Зимняя, О. Леонтьєв, та ін.); лінгвістичному (М.П.Кочерган, Т.О. Ладиженська, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ, В.М.Русанівський, Л.В.Щерба та ін.); педагогічному (А. Зрожевська, Е. Короткова, Н.Орланова, Є. Тихеєва, О. Ушакова та ін.); лінгводидактичному (А. Богуш, М. Вашуленко, Н. Гавриш, Л. Журавльова, Н. Луцан ,В. Мельничайко, Л.Паламар, М. Пентилюк, О. Саприкіна та ін.). Досліджено такі аспекти розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку, як навчання розповідання за дидактичними картинками (Н. Гавриш, Л. Глухенька, Н.Виноградова, Е. Струніна та ін.), іграшками (А. Бородич, Е. Короткова, та ін.), навчання описових розповідей (В. Гербова, А. Зрожевська, С. Ласунова та ін.), переказування дітьми художніх творів (О. Лещенко, Н. Малиновська, Н. Орланова та ін.), навчання творчих розповідей (Л. Березовська, Н. Гавриш, с. Ласунова та ін.), розвиток зв’язного мовлення за текстом казок (С. Алієва, Н. Насруллаєва, Л. Фесенко та ін.); у продуктивній діяльності (Т.Г.Постоян та ін.), розвиток пояснювального (Н.І.Кузіна, М.М.Поддьяков та ін.) і діалогічного мовлення (Е.І.Матецька, Т.Слама-Казаку, С.К.Хаджирадєва, Г.В.Чулкова та ін.), в ігровій діяльності (В.Г.Захарченко, Б.Ф.Контаутене, Н.В.Савінова та ін.).

Ознайомлення з результатами теоретичного аналізу означеної проблеми і практичним досвідом засвідчило, що питання зв’язності дитячого мовлення попри всю різноманітність пропонованих методичних систем, розглядається не лише практиками, але й науковцями однобічно, з погляду оволодіння дітьми загальноприйнятими в лінгвістиці якостями зв’язного мовлення.

Страницы: 1 2 3 4



Підготовка студентів до розширення естетичних знань учнів
У ході дослідно-експериментальної роботи було враховано позицію науковців про те, що будь-яка система знань – є системою образів та асоціацій в органічному поєднанні раціонального та інтуїтивного. То ...

Дослідження впливу гендерних стереотипів на процес соціалізації дитини
Загальновідомо, що існуючі в суспільстві гендерні стереотипи здійснюють значний вплив на процес соціалізації дітей, багато в чому визначаючи його спрямованість. Під гендерними стереотипами розуміють ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net