Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку » Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі

Сторінка 3

Ознайомившись з результатами досліджень Н. Гавриш, узагальнюємо, що твори живопису вона виокремлює, як один із головних атрибутів навчального процесу в дошкільному навчальному закладі. Нею зазначено, що картини необхідно застосовувати в усіх аспектах: як засіб розумового, естетичного та мовленнєвого виховання.

О. Коненко вказує, що звернення до власного досвіду дітей активізують мислитель ну та мовленнєву діяльність дошкільнят, спонукає їх до пошуку відповіді на самій репродукції картини; аналітичним діям, які знаходять вихід у самостійному судженні щодо твору живопису.

Р. Чумичова доводить, що ефективним прийомом є творче завдання – «віртуальні діалоги», яке допомагає уявно увійти в ситуацію, зображену на творі живопису. Застосувавши прийом сполученого мовлення (дорослий починає фразу, а дитина її продовжує), педагог допомагає дітям добирати репліки, підтримувати діалог.

На сучасному етапі поширені є також дослідження розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації.

Враховуючи дослідження науковців, потрібно дотримуватися в роботі того, щоб ілюстрація йшла після слова, а не навпаки, бо ілюстрація може привернути увагу дітей так, що зоровий образ не зіллється зі словом і діти «не почують слів», не зацікавляться мовою педагога. Виключенням може бути обкладинка книги, що викликає зацікавленість дітей.

У старшому дошкільному віці дітей вчать правильно сприймати задум художника, розуміти зображене, помічати головну сюжетну лінію та другорядні деталі.

Перш ніж організувати роботу з розповідання, треба ознайомити дітей із різними видами розповідей: короткою, розгорнутою, вибірковою. Старшим дошкільникам доступні ці види розповідей. Про необхідність підготовчої роботи під час навчання розповідання йдеться в роботах Н.О.Ветлугіної, Н.П.Орланової, Л.О.Пеньєвської, О.С.Ушакової та інших. Суть такої роботи полягає в тому, щоб розкрити дітям структуру розповіді; особливості використання мовленнєвих засобів виразності. Підготовчий період складається з певних етапів. Основне завдання першого етапу – навчити дітей правильно сприймати художній текст, виокремлювати в ньому основне, орієнтуватися в послідовності подій. Завдання другого етапу – навчити безпосередньому складанню розповідей. Ведучим методом є розповідання за заданим початком, закінченням або частині розповіді. Завдання третього етапу – складати розповіді за сюжетом, ідеєю або назвою ілюстрацій. У зміст навчання в підготовчому періоді необхідно включити ознайомлення дітей із композицією розповіді і виразними засобами розкриття образу. Цю роботу потрібно включати як частину занять із розвитку мовлення в старшій групі дошкільного навчального закладу.

Діти дошкільного віку оволодівають умінням дібрати заголовок і розпочати розповідь. Складніше для них розгорнути хід подій, включити моменти опису зовнішності героя, природи. Для дітей важко зробити висновок. Тому вихователю на ці суттєві моменти потрібно звернути увагу при навчанні дітей розповідання. Як зазначає А.М.Богуш, провідним принципом навчання є розповідання за зразком вихователя. Навчання розповідання проводиться в такій послідовності: бесіда за ілюстраціями, використовуючи зміст художнього твору; зразок розповіді вихователя; розповіді дітей.

Мовлення дітей за ілюстрацією, як вказує Е.П.Короткова, носить номенклатурно-перелічуваний характер, спрощене, одноманітне, малоемоційне, малоцілісне висловлювання, недостатня самостійність і активність дітей в оперуванні словом. Значні затруднення дітей в словесному оформленні уявлень від ілюстрацій, в розгортанні фраз. Також це пов’язано з тим, що вихователь в більшості випадків ставить до дітей не чіткі, не конкретні запитання. Запитання повинні допомагати дітям найбільш точно виявляти риси якості предметів, персонажів, явищ, вчинків. Перш за все пропонувати питання, які спонукають описати обстановку, але це потрібно робити так, щоб вони були пов’язані з подіями, з її учасниками. Потрібно вчити дітей дивитися на фон, на деталі нібито разом з героєм подій, з його позиції. Таким чином, за допомогою запитань вихователь вчить дітей послідовно і осмислено сприймати ілюстрацію, виділяючи в ній головне, зв’язно про це розповідати.

Страницы: 1 2 3 4



Психологія оцінювання в навчанні
Оскільки навчання являє собою спільну діяльність педагога і учнів, навчальна оцінка завжди є і соціальною оцінкою, впливаючи на кожного учня і групу учнів в цілому. Тому при проведенні оцінювання зав ...

Особливості методик дослідження тривожності молодших школярів
Метою даного етапу експериментального дослідження є виявлення особистісної і шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Експериментальне дослідження спрямоване на вирішення наступних завд ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net